119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.

У 18ст.територія Японії складалася з трьох великих островів та дрібних островів. Управління країною перебувало в руках феодального дому Токугава.Японія була важливою базою для американських суден.В 1858р.американський уповноважений Харріс домігся підписання нерівноправного для Японії торгового договору.Японія до 19 ст. була феодальною країною.З початку 15ст. розвиток ремесел і торгівлі,міст приводить до створення місцевих ринків, до остаточного закріплення економічної та політичної самостійності можновладних князів.Перший сьогунат, що призвів до фактичного усунення від управління японського імператора,який зберіг лише релігійно- ритуальні функції,був утворений у Японії.Певної централізації державної влади за допомогою військової сили домоглися лише сьогуни з династії Токугава.Спробую подолати кризу були обмежувальні реформи «темпо»(1841-1843рр.). Були ліквідованні деякі соціальні монополії,полегшено розвиток мануфактур.У наростанні соціально-політичної кризи в Японії середини 19ст. особливу роль відіграв зовнішній фактор:відносини з європейськими державами і США й урядова політика шодо цих зв`язків.Розкол феодальних угрупувань відбувався на тлі значного зростання селянських заворушень. Сьогун,спираючись на власну армію розпочав ще одну громадянську війну (1868-1869рр.).Вона закінчилася перемогою імператорських сил і повною ліквідацією інституту сьогунату.У результаті перевороту Мейдзі в Японії із запізненням встановилася абсолютна монархія.Це зробило еру Мейдзі періодом швидкої політичної модернізації державного устрою.

120.Конституція Японії 1889 р.

У 1880р. відбулося кілька з`їздів представників великих громадських рухів за народні права.Представники прийняли рішення силою домогтися прийняття Конституції.У відповідь був виданий імператорський Указ(1881р.) з обіцянкою протягом 10 р надати країні писану Конституцію.Після розгляду імператором Конституція була проголошена Законом від 11 лютого 1889р.З прийняттям Конституції Японія перетворилася на конституційну монархію.Однак імператорська і урядова гілки влади посідали в ній переважне місце.Імператор був наділений повнотою державної влади,яку в справах законод обмежувало народне представництво,а в управлінні— самостійний статус уряду.За імператором зберігалися значні законод повноваження. Імператор скликав і розпускав парламент. Зовнішньополітична сфера також повністю залишилася в руках монархії.Піддані зобов`язувалися сплачувати податки і служити в армії.Паррламент- Дайета –був двопалатним.Верхня- палата перів– формується за імператорським рішенням.До неї входили: члени імперат дому,титулована знать а також особи, призначені монархом.Нижня палата- палата представників- обиралася населенням.Відповідно до закону виборче право мали чоловіки старше 25 р,які сплачували податок з майна.Робота палати представників була поставленна під контроль уряду.Президент і віце-президент палати призначалися імператором із представлених кандидатів.Палата поділялася на 4 секції зі своїми головами.Конституція закріпила основи судової організації:законність, незмінюваність і публічність судочинства. Конституція проголошувалася верховним законом: усі закони і порядки в державі мали відповідати їй.