
- •1.Предмет,метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн».
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).Три головних віідомства управління.
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі,їх структура.
- •4.Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6.Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7.Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •8.Договір купівлі-продажу за законами царя Хаммурапі,порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
- •12 Таблиць
- •9.Підвалини розлучення за законами царя Хаммурапі.
- •10.Злочин та покарання за законами царя Хаммурапі.
- •11.Ідея таліону,як кримінально-правова,за законами царя Хаммурапі.
- •§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
- •12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.
- •§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
- •§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
- •13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15.Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у 2 пол 2 тис до н.Е.Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16.Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
- •17.Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
- •18.Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •19.Джерела розлучення за Законами Ману.
- •20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
- •22.Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.
- •24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.
- •25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
- •26.Публічні органи влади в Афінах.
- •27.Новий орган публічного управління Афін у 7 ст до н.Е.-ареопаг.
- •28.Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29.Суспільний та державний лад Спарти.
- •30.Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31.Періодизація історії римського права.
- •32.Правове становище людини у Стародавньому Римі.
- •33.Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34.Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35.Римські магістратури.
- •36.Джерела римського права давнього періоду.
- •37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.
- •39.Нексум-договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40.Делікти за Законами XII таблиць.
- •41.Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
- •43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
- •44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45.Закон Петелія у Римі у порівнянні з реформою Солона в Афінах.
- •46.Законодавство римських імператорів класичного періоду-важливе джерело права (едикти,рескрипти,декрети,мандати).
- •47.Діяльність юристів Риму у посткласичний період-важливе джерело розвитку римського права.Закони Феодосія 2 та Валентина 3 в 426 р. «Про цитування».
- •48.Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана,Дигести,Кодекс).
- •49.Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50.Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51.Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53.Епанагога у Візантії.
- •54.Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55.Родоський морський закон.
- •56.Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія 1 та Льва 4 (Прохірон).
- •57.Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •59.Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
- •60.Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61.Судовий процес у Франкській державі.
- •62.Ордалій.
- •63.Верденський договір 843 р.
- •64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65.Асиза Генріха 2 1181 р.
- •66.Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67.Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).
- •69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.
- •70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.
- •71.Генеральні штати у Франції.
- •72.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73.Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права,міське право,канонічне право,королівське законодавство).
- •74.Партикулярізація феодального права у Франції.
- •75.Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76.Закон судний людям.
- •77.Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78.Законник Стефана Душана.
- •79.Джерела права феодального Китаю.
- •80.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81.Виникнення Арабського халіфату.
- •82.Особливості становлення та розвитку мусульманського права.Пять нормативних приписів шаріату.
- •83.Джерела мусульманського права.Коран,Сунна,Іджма,Фетва,Кияс,Фірмани.
- •84.Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85.Суспільний лад Англії напередодні бупжуазної революції 17 ст.
- •86.Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88.Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89.Особливості англійської буржуазної революції.
- •90.Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91.Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94.Утворення політичних партій в Англії.
- •95.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96.Особливості джерел права в Англії.
- •97.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17 ст.(Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи.
- •100.Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101.Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102.Якобінська Конституція 1793 р. У Франції.
- •103.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.(рус).
- •104.Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105.Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р.(правоздатність та дієздатність).
- •106.Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107.Державний лад Паризької комуни.
- •108.Статті Конфедерації 1781 р.-перша Конституція сша.
- •109.Конституція сша 1787 р.
- •110.Перші 10 поправок,внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111.Громадянська війна Півночі та Півдня сша.Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки).
- •112.«Реконструкція півдня».Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113.Конгрес сша наприкінці 19-на початку 20 ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114.Обєднання Німеччини за «бісмарківським шляхом».
- •115.Німецький союз 1815 р.
- •116.Конституція Прусії 1850 р.
- •117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.
- •120.Конституція Японії 1889 р.
- •121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •123.Франція за часів Другої світової війни.Режим Віши.
- •124.Право сша після Першої світової війни.(3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21).
- •125.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •126.Закон Маккарена-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р.-про внутрішню безпеку») в сша.
- •127.«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •128.Конституція Франції 1946 р.
- •129.Пята республіка у Франції.
- •130.Основи буржуазного права Континентальної і англосаксонської системи.
- •131.Конституція Японії 1947 р.
- •132.Поправки до Конституції сша 1912,1913,1920, 1932, 1933рр.
116.Конституція Прусії 1850 р.
31 січня 1850 р.Пруссія знову,одержала нову конституцію,за якою двопалатний парламент отримав право готування законів,затвердження бюджету та податків. Члени нижньої палати обиралися на основі «трикласного закону»1849 р.Верхня палата була задумана як наполовину виборна,але уже з 1852 р.,за наполяганням канцлера Бісмарка,стала пожиттєвою і спадковою.Вона формувалася з принців крові,князів і призначуваних королем перів.За Конституцією 1850р. король зберігав право абсолютного вето з метою не допустити «довільної зміни існуючого становища».Йому ж належало право законодавчої ініціативи.Король був главою виконавчої влади.Міністри були непідзвітними ландтагу,не несли колективної відповідальності не йшли у відставку внаслідок недовіри.По суті, ландтаг залишався дорадчим органом при королі.З деякими поправками ця конституція діяла у Пруссії до 1919 р.До середини ХІХ ст. авторитет Австрії серед німецьких держав став помітно падати. Революція 1848р в Угорщині, як і в інших німецьких державах, зазнала поразки. Однак австрійський уряд був змушений скасувати деякі феодальні порядки.Наявність численних пережитків феодалізму, слабкість буржуазії були причиною сповільнених темпів економічного розвитку Австрії та збереження абсолютної монархії навіть після революції 1848р.
117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
Німецьке цивільне уложення — одна з найважливіших кодифікацій XIX століття. Видане в Німеччині,становить кодифікацію періоду переходу до імперіалізму,час видання цивільного уложення належить до періоду загострення соціальних конфліктів,протистояння буржуазії і робітничого класу. У ньому дістає повне визнання юридична особа,якої не знав Французький цивільний кодекс. Шістдесят дев'ять параграфів Уложення докладно регламентували права і обов'язки різних видів юридичної особи.В Уложенні визначалися устрій товариства, роль його статуту, функції правління. Німецьке цивільне уложення визнавало загальну цивільну правоздатність всіх громадян.Загальна правоздатність осіб розпочиналась з моменту їх народження,а цивільна дієздатність з 21 р.Друга книга,присвячена праву зобов'язань.Головним видом виникнення зобов’язань був договір.При укладенні певних договорів передбачалась можливість при поважних причинах або обумовлених в законі випадках відмовиться від виконання зобов’язань без ніяких наслідків. Згідно з Уложенням власник земельної ділянки «не може заборонити проникання до нього з іншої ділянки газу,шуму, якщо таке діяння не заважає йому або заважає незначною мірою користуватися своєю ділянкою».Багато уваги приділяло Уложення сервітутам.У третій книзі закріплювався принцип верховенства чоловіка в родині.Чоловік міг одружитися по досягненні 21 року, а жінка – 16 років.Розлучення допускалось тільки в судовому порядку і при наявності узаконених причин.Спадкування за законом відбувалось за ступенем спорідненості. При відкритій спадщині дозволялось відшукувати навіть далеких родичів.
118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
На початку 20 ст.основна боротьба між лібералами і консерваторами розгорнулася навколо питання про тарифи.Консерватори,тісно пов`язані з важкою індустрією,вимагали встановлення протекціоністського мита з метою захисту від конкуренції з боку Німеччини.Інші підрозділи промисловості що працювали на експорт були заінтересовані в збереженні вільної торгівлі.Ця галузь була провідною в Англії.Конфлікт між консерваторами і лібералами торкнувся також і питання про пенсії.Особливо гострі розбіжності мали місце в 1910р.після того як палата громад прийняла новий бюджет.Верхня палата відкинула його.Акт про парламент 1911р. встановлював,що якщо фінансовий білль,не буде протягом місяця прийнятий останьою без поправок,він стає законом після затвердження короною.На спікера палати громад покладався обов`язок засвідчувати,що зазначений законопроект є фінансовим.Права палати лордів були урізані й у питаннях прийняття не фінансових публічних біллів.Якщо протягом трьох послідовних сесій парламенту прийнятий палатою громад законопроект буде заперечуватися палатою перів,він все одно має бути занесений до книги статутів Великобританії.Але для цього необхідно,щоб між другим читанням білля під час першої сесії і третім його читанням на третій сесії пройшло 2 роки.