92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.

З моменту проголошення республіки верховна влада в країні належала залишкам Довгого парламенту. Другою важливою силою в державі була армія, яка підкорялась особисто Кромвелю. Тривале правління Довгого парламенту викликало обурення населення, особливо армії, яка не отримувала платні. Армія вимагала нових виборів. Відтак Кромвель розігнав Довгий парламент і скликав конвент (Установчі збори), в якому були самі лише індепенденти. Цей конвент назвали «парламентом святих». «Святі» прийняли низку важливих реформ:

• оголосили свободу совісті (віросповідань);

• запровадили цивільний шлюб;

• ввели вибори священиків мирянами і скасували церковну десятину;

• вирішили замінити стару (прецедентну) систему судочинства, новою, заснованою на єдиному судовому статуті (кодексі), прийнятому 1653 р.

Проти таких реформ виступили священики, юристи, а також армія. О. Кромвель розпустив «парламент святих». За згодою армії було прийнято нову конституцію («Знаряддя управління»), розроблену комісією під керівництвом генерала Ламберта. Схвалена 16 грудня 1653 р. Державною радою, вона передавала всю владу Кромвелю — лорду-протектору Англії, Шотландії та Ірландії. Після цього в його руках було більше влади, ніж у короля напередодні революції. Законодавчу владу, за конституцією, було передано однопалатному парламентові, який складався з депутатів від найважливіших міст країни. Парламент, обраний за новою конституцією, виявив непокору Кромвелю. Парламентарі вимагали свободи віросповідань і політичної діяльності. Кромвель, погоджуючись із першою вимогою, категорично відкидав другу. Зрештою, він розпустив парламент, розділив країну на 14 військових округів, в яких усю повноту влади передав призначеним ним генерал-майорам.Отже, протекторат Кромвеля виявився військово-релігійною диктатурою, яка трималася на авторитеті сили, пуританських уявленнях про життя та успіхах диктатора у зовнішній політиці.

93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.

Віги та торі — англійські політичні партії. Англійська двопартійна система, що є основою політичного життя країни, почала формуватися в епоху Реставрації, за правління Карла II. Вже в 1667 р. у палаті общин формується партія опозиції — так звана «партія країни». їй протистояла «партія двору». Обидві партії складалися здебільшого з представників аристократії.Представників «партії країни» іменували вігами (чоловік, що знаходиться поза законом), а члени «партії двору» стали називатися торі (ірландський грабіжник). (Habeas Corpus Act of 1679) — одна з важливих складових неписаної конституції Великобританії. Ухвалений парламентом 6.V 1679 як певний наслідок англ. революції 17 ст. Накази видавалися на власний розсуд судді, їх виконання не було обумовлене строками, невиконання не мало наслідком відповідальності. Сам заарештований, його довірена особа або будь-хто з гр-н могли вимагати від суду наказ X. к. а. 1679. Встановлювався строк виконання наказу, який залежав від відстані до Лондона. Рішення суду про звільнення з-під арешту не можна було порушувати повторно, арештом за той самий вчинок. Дія X. к. а. 1679 не поширювалася на арешт у зв'язку з учиненням держ. зради і тяжких крим. злочинів.Істор. обмеженість акта виявлялась у визнанні за парламентом права зупиняти його дію, що надалі використовувалося неодноразово. Проте X. к. а. 1679 мав велике значення не тільки у справі гарантування прав на свободу і особисту недоторканність.