70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.

В XIV-XV ст. у Франції завершилася перебудова станового ладу. Першим станом у Франції вважалося духовенство.Об'єднання всіх священнослужителів в єдиний стан було результатом того, що королівська влада до XIV ст. здобула принципово важливу перемогу в боротьбі з папство. Було визнано,що французьке духовенство повинно жити за законами королівства і розглядатися як складова частина французької нації. З встановленням єдиного правового статусу духовенства зміцнилися його найважливіші станові привілеї. Другим стан в державі було дворянство.Цей стан об'єднував всіх світських феодалів,які розглядалися тепер не просто як васали короля,а як його слуги.Найважливішою привілеєм дворянства залишалося його виключне право власності на землю з передачею у спадщину всієї нерухомості та рентних прав. Дворяни мали право на титули, герби та інші знаки дворянського гідності, на особливі судові привілеї. Вони звільнялися від сплати державних податків.Єдиним обов'язком дворянства стає несення військової служби королю.В XIV-XV ст. завершується формування "третього стану",який поповнювнювався за рахунок швидко зростаючого міського населення і збільшення числа селян-цензітаріев.Цей стан практично об'єднав в собі трудове населення і тих,що формують буржуазію.Члени цього стану розглядалися як "неблагородні",не мали якихось особливих особистих або майнових прав. Вони не були захищені від сваволі з боку королівської адміністрації і навіть окремих феодалів.Третій стан був єдиним податним станом у Франції, і на нього покладався весь тягар сплати державних податків.

71.Генеральні штати у Франції.

Виникнення Генеральних штатів поклало початок зміні форми держави у Франції - перетворення його в станового-представницьку монархію. Періодичність скликання Генеральних штатів не була встановлена. Це питання вирішував сам король в залежності від обставин і політичних міркувань. Кожен скликання штатів був індивідуальним і визначався виключно розсудом короля. Вище духовенство,а також великі світські феодали запрошувалися особисто. Генеральні штати перших скликань не мали виборних представників від дворянства. Пізніше затверджується практика, відповідно до якої середнє і дрібне дворянство обирає своїх депутатів.Вибори проводилися також від церков, конвентом монастирів і міст. Але городяни та особливо легісти іноді обиралися і від станів духовенства і дворянства. Приблизно 1 / 7 частину Генеральних штатів становили юристи.Король вдавався до скликання Генеральних штатів для того,щоб отримати підтримку станів з різних приводів.Король запрошував думку Генеральних штатів по ряду законопроектів,хоча формально їх згоди на прийняття королівських законів не потрібно.Але найчастіше причиною скликання Генеральних штатів була нужда короля в грошах,і він звертався до стану з проханням про фінансову допомогу або дозвіл на черговий податок, який міг збиратися тільки в межах одного року. Генеральні штати зверталися до короля з проханнями, скаргами, протестами. Вони мали право вносити пропозиції, критикувати діяльність королівської адміністрації.