68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).

Становлення панівного класу феодалів безпосередньо пов’язане з розвитком феодальної власності на землю і складної системи васальних відносин.Великі феодали не прагнули зберегти свої землі у безпосередній власності,оскільки їх політичне значення і сила визначались не стільки розміром земельних володінь, скільки кількістю васалів.Хоча відносини між сеньйором і васалом будувалися на основі договору,сторони в ньому не мали рівного правового становища.Васальний договір містив елементи ієрархії та залежності, оскільки отримувач феоду зобовязувався визнавати верховенство сеньйора.Велике екон й політичне значення васальних договорів було причиною того, що вони укладалися публічно з додержанням урочистого і ретельно розробленого обряду.Головним в такому обряді було офіційне введення васала у володіння землею і його клятва на вірність своєму сеньйору.Васальні договори чітко фіксували обов’язки сторін.Сеньйор поряд із наданням феоду мав забезпечити захист васала і переданої йому землі.Обов’язок васала полягав насамперед у військовій службі на сеньйора.Васал мав також брати участь в судових та інших зборах феодалів під головуванням сеньйора.Якщо васал порушував клятву вірності сеньйору і не виконував своїх обов’язків, він повинен був повернути феод.

69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.

В IX-XII ст. в умовах політичної децентралізації,королівська влада втратила своє колишнє значення.Фактично влада короля поширювалася лише на територію його домену,але й там йому доводилося вести наполегливу боротьбу з непокірними васали. Поза межами королівського домену влада належала великим землевласникам. Така форма феодального держави, побудована за принципом сюзеренитетом-вассалітета, може бути визначена як сеньоріальная монархія. Політична влада в ній фактично була поділена між королем і феодалами різного рівня, пов'язаними сеньоріально-васальної відносинами, та набула тим самим приватноправовий характер.Становлення сеньоріальной монархії означало занепад центральної державної влади, відрив внутрішньої єдності країни, послаблення її зовнішньополітичного становища. Спочатку функції королівської влади були обмеженими.Він вважався головою французького війська,здійснював суд.Судову владу король мав тільки в межах свого домену. З XII ст. положення короля поступово змінюється.У XIII в. визнається, що королівський акт, якому присягнули васали, обов'язковий і для відсутніх феодалів. Розширюється сфера судової юрисдикції короля.Велику роль у підвищенні авторитету королівської влади та зміцнення центральної адміністрації зіграли реформи короля Людовика IX .Важливе місце серед них займала військова реформа: створення міської міліції, загонів наймитів. Людовик IX заборонив приватні війни в королівському домені. На решті території вводилися так звані 40 днів короля. Протягом цього терміну феодали не могли починати військові дії,з тим щоб будь-яка з сторін могла перенести спір до суду короля.У 1260 році на базі королівської курії було створено спеціальний судовий орган - парламент, який мав намір на сесії в Парижі чотири рази на рік і став вищим судом у Франції.Людовик IX ввів на території домену єдину королівську монету, заборонивши тут використання грошей, випущених іншими феодалами.