63.Верденський договір 843 р.

На початку ІX ст. франкська держава знаходилась у зеніті своєї могутності. Охоплюючи територію майже всієї Західної Європи і не маючи на своїх кордонах ворога, вона здавалася непереможною. Але вже тоді ця держава несла в собі елементи занепаду і розпаду. Створена шляхом завоювань, вона була конгломератом народностей, нічим крім військової сили не пов’язаних. Зломивши на деякий час масовий опір селянства, франкські феодали втратили зацікавленість в єдиній державі. У цей час економіка франкського суспільства мала натуральний характер. Відповідно не було тісних, стабільних господарських зв`язків між окремими районами. Були відсутні будь-які інші фактори, які могли б стримати роздроблення держави. Карл Великий невдовзі перед смертю розділив імперію між своїми силами. Корона імператора дісталась Людовіку Благочестивому. Його сили, зібравшись у Вердені 843 р., поділили імперію на три частини: східна частина дісталась Людовіку Німецькому, західна – Карлу Лисому, середня – франкське королівство (північна Італія) – Лотарю. Лотарь одержав корону імператора. Верденський договір поклав початок самостійному існуванню трьох європейських держав – Німеччини, Франції, Італії.

64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.

Перехід до нової форми держави - до станово-представницької монархії здійснився в результаті громадянської війни 1263 - 1267 рр.З кінця XII ст. королівська влада стала завдавати шкоди інтересам значної частини його населення: Проводилися конфіскації земель, притіснялись великі земельні власники, вводилися нові грошові побори і повинності. Після повстання баронів, підтриманого лицарями і городянами, король Іоанн Безземельний підписав Велику хартію вольностей (1215 р.), яка вважається першим конституційні актом Англії. Головний зміст Хартії - компроміс короля з баронами.Після нового політичного конфлікту в 1258 р. король Генріх III утвердив Оксфордські провізії, що встановлювали режим баронської олігархіі. У відповідь незадоволені лицарі при підтримці горожан та баронів зажадали від короля підписання Вестмінстерських провізій. У 1263 р. почалася громадянська війна, що тривала до 1267 р. Її результатом було створення першого англійського парламенту, остаточно утвердився при Едуарді I. У XIV ст. парламент став двопалатним:• верхня палата - палата лордів, де засідали барони і вище духовенство;• нижня палата - палата громад, де засідали лицарі і міська верхушка разом з нижчим духовенством.Спочатку парламент лише визначав розміри податків на нерухомість і подавав колективні петиції на ім'я короля, але поступово закріпив свою компетенцію в наступних питаннях: • право на участь у виданні законів; • право вирішувати питання про побори з населення на користь державної скарбниці; • право контролю над вищими посадовими особами; • право виступати в якості найвищого судового органу.Вищими судами в цей період були Суд королівської лави, Суд загальних позовів та Суд казначейства.

65.Асиза Генріха 2 1181 р.

Згідно ассизе про озброєння 1181 все вільне населення зобов'язане було обзавестися зброєю згідно своїх коштів. У той же час обов'язкова військова служба 40 днів на рік в межах королівства була замінена грошовими платежами, які іменувалися «щитовими грошима». Був відроджений англосаксонський фірд, тепер іменувався «ополчення графства,«збір народу»,«збори придатних для оборони»,«міліція»- резерв непрофесійних воїнів, що знаходяться в розпорядженні королівської влади (в першу чергу для внутрішніх цілей, але за певних обставин що може послужити і підставою комплектування армії для ведення війни за межами острова).