Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-132 истор.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
663.55 Кб
Скачать

42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.

Процес мав 2 стадії.Так званий легісакційний процес.Позивач зявлявся до претора і робив заяву.Претор призначав день суду. Відповідач викликався самим позивачем. Процес відбувався у формі боротьби за спірну річ.Віндикація-витребування речі з чужого неправомірного володіння.На 2 стадії суддя призначений претором розглядав справу по суті:вислуховував свідків,знайомився з документами, виносив рішення.У разі неявки одної із сторін без причини рішення виносилося на користь її опонента.Такий процес створював штучні труднощі на шляху розвитку товарних відносин.За таким процесом вирішувалися майнові спори.Кримінальний процес мав інквізиційних характер.

43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.

Вимога плебеїв записати правила звичаєвого права привела до створення комісії з трьох осіб, що була відправлена в Грецію для вивчення законів Солона. Після повернення комісії в Рим був скасований консулат і обрано 10 осіб для написання зако­нів.

Протягом 451 р. до н. є. вони написали 10 таблиць і винесли їх на схвалення центуріатних коміцій. Але оскільки таблиці не становили собою повного зібрання звичаєвого права, наступного року нові децемвіри ви­несли на схвалення центуріатних коміцій ще дві таблиці. Так виникли Закони XII таблиць — збірник законів, який був дуже важливою кодифікацією римського цивільного права.

Сукупність повноважень, які цивільне право надавало рим­ському громадянину, відкривала перед ним можливість (при­наймні формально) брати участь у політичному житті республіки, претендувати на певні переваги, у тому числі на виділення земельної ділянки з державного фонду

Формалізм цивільного права був однією з умов підтримки в ранньокласовому суспільстві стійкого правопорядку, що сприяло збереженню і відтворенню патріархального укладу життя. Але об'єктивно він гальмував розвиток не тільки приватновласницьких відносин, а й демок­ратичних форм суспільного і політичного життя. До III ст. до н. є. консервативне з погляду соціальної ролі цивільне право стало перетворюватися на певну перешкоду на шляху зростан­ня торгового обігу і почало суперечити потребам рабовлас­ницької системи, яка на той час швидко розвивалася.

44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).

На новому етапі історії римського права,як і раніше,важливу роль відігравали закони,але найбільш характерним джерелом права в цей час стають едикти преторів, на базі яких поряд з цивільним виникають дві нові і зовсім самостійні правові системи:преторське право і «право народів».Обидві ці системи були р-том правотворчої діяльності преторів. Отже, в Римі виникла складна система джерел права.Вступаючи на посаду,претор оприлюднював свій едикт,у якому містилися юридичні формули, за допом яких він мав право підтримувати порядок.Сам претор був зобов’язаний дотримуватися свого едикту, термін дії якого спливав через рік. Наступний претор лише дещо змінював едикт свого попередника, вносячи до нього нові положення і відкидаючи застарілі. Але основна частина едикту зберігалася, преторське право завдяки гнучкості і пристосованості характеризувалося певною спадковістю і стабільністю.Особливу роль у розвитку права в класичний період відіграли едикти претора перегринів а тому взагалі не був зв’язаний нормами цивільного права.У своїй правотворчості він мав велику свободу розсуду,міг у своїх право положеннях посилатися на справедливість чи на природний розум. Створене преторами право народів було не міжнародним, а внутрішньодержавним, тобто римським правом, причому його найбільш розвиненою і досконалою частиною.В 1 ст. н.е. претори взяли за правило повністю копіювати едикт свого попередника. Отже зміст едикта ставав незмінним.До «права народів» римські юристи відносили встановлення рабства, відпущення з рабства, а також інші загальні правовідносини (поділ майна, заснування торгівлі, купівлі-продажу, найму, зобов’язання, за винятком тих, котрі були введені цивільним правом).Особливо великим був вплив «права народів» на сферу обігу нерухомості і договірне право.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]