- •1.Предмет,метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн».
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).Три головних віідомства управління.
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі,їх структура.
- •4.Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6.Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7.Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •8.Договір купівлі-продажу за законами царя Хаммурапі,порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
- •12 Таблиць
- •9.Підвалини розлучення за законами царя Хаммурапі.
- •10.Злочин та покарання за законами царя Хаммурапі.
- •11.Ідея таліону,як кримінально-правова,за законами царя Хаммурапі.
- •§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
- •12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.
- •§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
- •§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
- •13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15.Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у 2 пол 2 тис до н.Е.Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16.Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
- •17.Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
- •18.Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •19.Джерела розлучення за Законами Ману.
- •20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
- •22.Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.
- •24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.
- •25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
- •26.Публічні органи влади в Афінах.
- •27.Новий орган публічного управління Афін у 7 ст до н.Е.-ареопаг.
- •28.Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29.Суспільний та державний лад Спарти.
- •30.Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31.Періодизація історії римського права.
- •32.Правове становище людини у Стародавньому Римі.
- •33.Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34.Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35.Римські магістратури.
- •36.Джерела римського права давнього періоду.
- •37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.
- •39.Нексум-договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40.Делікти за Законами XII таблиць.
- •41.Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
- •43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
- •44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45.Закон Петелія у Римі у порівнянні з реформою Солона в Афінах.
- •46.Законодавство римських імператорів класичного періоду-важливе джерело права (едикти,рескрипти,декрети,мандати).
- •47.Діяльність юристів Риму у посткласичний період-важливе джерело розвитку римського права.Закони Феодосія 2 та Валентина 3 в 426 р. «Про цитування».
- •48.Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана,Дигести,Кодекс).
- •49.Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50.Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51.Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53.Епанагога у Візантії.
- •54.Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55.Родоський морський закон.
- •56.Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія 1 та Льва 4 (Прохірон).
- •57.Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •59.Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
- •60.Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61.Судовий процес у Франкській державі.
- •62.Ордалій.
- •63.Верденський договір 843 р.
- •64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65.Асиза Генріха 2 1181 р.
- •66.Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67.Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).
- •69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.
- •70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.
- •71.Генеральні штати у Франції.
- •72.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73.Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права,міське право,канонічне право,королівське законодавство).
- •74.Партикулярізація феодального права у Франції.
- •75.Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76.Закон судний людям.
- •77.Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78.Законник Стефана Душана.
- •79.Джерела права феодального Китаю.
- •80.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81.Виникнення Арабського халіфату.
- •82.Особливості становлення та розвитку мусульманського права.Пять нормативних приписів шаріату.
- •83.Джерела мусульманського права.Коран,Сунна,Іджма,Фетва,Кияс,Фірмани.
- •84.Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85.Суспільний лад Англії напередодні бупжуазної революції 17 ст.
- •86.Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88.Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89.Особливості англійської буржуазної революції.
- •90.Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91.Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94.Утворення політичних партій в Англії.
- •95.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96.Особливості джерел права в Англії.
- •97.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17 ст.(Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи.
- •100.Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101.Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102.Якобінська Конституція 1793 р. У Франції.
- •103.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.(рус).
- •104.Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105.Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р.(правоздатність та дієздатність).
- •106.Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107.Державний лад Паризької комуни.
- •108.Статті Конфедерації 1781 р.-перша Конституція сша.
- •109.Конституція сша 1787 р.
- •110.Перші 10 поправок,внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111.Громадянська війна Півночі та Півдня сша.Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки).
- •112.«Реконструкція півдня».Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113.Конгрес сша наприкінці 19-на початку 20 ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114.Обєднання Німеччини за «бісмарківським шляхом».
- •115.Німецький союз 1815 р.
- •116.Конституція Прусії 1850 р.
- •117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.
- •120.Конституція Японії 1889 р.
- •121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •123.Франція за часів Другої світової війни.Режим Віши.
- •124.Право сша після Першої світової війни.(3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21).
- •125.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •126.Закон Маккарена-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р.-про внутрішню безпеку») в сша.
- •127.«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •128.Конституція Франції 1946 р.
- •129.Пята республіка у Франції.
- •130.Основи буржуазного права Континентальної і англосаксонської системи.
- •131.Конституція Японії 1947 р.
- •132.Поправки до Конституції сша 1912,1913,1920, 1932, 1933рр.
42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
Процес мав 2 стадії.Так званий легісакційний процес.Позивач зявлявся до претора і робив заяву.Претор призначав день суду. Відповідач викликався самим позивачем. Процес відбувався у формі боротьби за спірну річ.Віндикація-витребування речі з чужого неправомірного володіння.На 2 стадії суддя призначений претором розглядав справу по суті:вислуховував свідків,знайомився з документами, виносив рішення.У разі неявки одної із сторін без причини рішення виносилося на користь її опонента.Такий процес створював штучні труднощі на шляху розвитку товарних відносин.За таким процесом вирішувалися майнові спори.Кримінальний процес мав інквізиційних характер.
43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
Вимога плебеїв записати правила звичаєвого права привела до створення комісії з трьох осіб, що була відправлена в Грецію для вивчення законів Солона. Після повернення комісії в Рим був скасований консулат і обрано 10 осіб для написання законів.
Протягом 451 р. до н. є. вони написали 10 таблиць і винесли їх на схвалення центуріатних коміцій. Але оскільки таблиці не становили собою повного зібрання звичаєвого права, наступного року нові децемвіри винесли на схвалення центуріатних коміцій ще дві таблиці. Так виникли Закони XII таблиць — збірник законів, який був дуже важливою кодифікацією римського цивільного права.
Сукупність повноважень, які цивільне право надавало римському громадянину, відкривала перед ним можливість (принаймні формально) брати участь у політичному житті республіки, претендувати на певні переваги, у тому числі на виділення земельної ділянки з державного фонду
Формалізм цивільного права був однією з умов підтримки в ранньокласовому суспільстві стійкого правопорядку, що сприяло збереженню і відтворенню патріархального укладу життя. Але об'єктивно він гальмував розвиток не тільки приватновласницьких відносин, а й демократичних форм суспільного і політичного життя. До III ст. до н. є. консервативне з погляду соціальної ролі цивільне право стало перетворюватися на певну перешкоду на шляху зростання торгового обігу і почало суперечити потребам рабовласницької системи, яка на той час швидко розвивалася.
44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
На новому етапі історії римського права,як і раніше,важливу роль відігравали закони,але найбільш характерним джерелом права в цей час стають едикти преторів, на базі яких поряд з цивільним виникають дві нові і зовсім самостійні правові системи:преторське право і «право народів».Обидві ці системи були р-том правотворчої діяльності преторів. Отже, в Римі виникла складна система джерел права.Вступаючи на посаду,претор оприлюднював свій едикт,у якому містилися юридичні формули, за допом яких він мав право підтримувати порядок.Сам претор був зобов’язаний дотримуватися свого едикту, термін дії якого спливав через рік. Наступний претор лише дещо змінював едикт свого попередника, вносячи до нього нові положення і відкидаючи застарілі. Але основна частина едикту зберігалася, преторське право завдяки гнучкості і пристосованості характеризувалося певною спадковістю і стабільністю.Особливу роль у розвитку права в класичний період відіграли едикти претора перегринів а тому взагалі не був зв’язаний нормами цивільного права.У своїй правотворчості він мав велику свободу розсуду,міг у своїх право положеннях посилатися на справедливість чи на природний розум. Створене преторами право народів було не міжнародним, а внутрішньодержавним, тобто римським правом, причому його найбільш розвиненою і досконалою частиною.В 1 ст. н.е. претори взяли за правило повністю копіювати едикт свого попередника. Отже зміст едикта ставав незмінним.До «права народів» римські юристи відносили встановлення рабства, відпущення з рабства, а також інші загальні правовідносини (поділ майна, заснування торгівлі, купівлі-продажу, найму, зобов’язання, за винятком тих, котрі були введені цивільним правом).Особливо великим був вплив «права народів» на сферу обігу нерухомості і договірне право.