37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.

Вже в найдавніший період у Римі велика увага приділялася способам набуття речових прав і класифікації самих речей. Державні землі розкрадалися патриціанською знаттю, що призводило до появи великого рабовласницького землеволодіння, а тому щодо питань про виділення ділянок землі із громадського фонду протягом майже всього республі­канського періоду йшла гостра боротьба між плебеями і патри­ціями. В цивільному праві найбільш значним поділом речей, що перебували в господарському обігу і могли бути об'єктом права власності, був їх поділ на манциповані і неманциповані. До першої групи належали землі в Італії, раби, велика домашня худоба, земельні сервітути,до другої — всі інші речі.

Відчуження речей, що становили першу групу, могло здій­снюватися лише шляхом манципації.Манципація здійснювалась за обрядом "міді і ваг". Вона вимагала наявності п'яти свідків і вагодержателя. Покупець торкався рукою речі, що придбавалася ним, тримаючи в руках шматок міді, і промовляв урочисті слова. Потім він ударяв цим металом об ваги і передавав його як купівельну суму тому, від кого придбавав річ шляхом манци­пації. Неманциповані речі продавалися шляхом простої їх пе­редачі (традиції) за мідь або за гроші без будь-яких особливих формальностей.Вже в найдавніший період у Римі склався порядок, відповідно до якого річ могла набуватися у власність в силу тривалого володіння нею.Особливим видом речового права, що виникло вже в найдавніший період, були сервітути — фіксоване в звичаях або законі і строго обмежене право користування чужою річчю. Сервітути з'являлися разом із приватною власністю на землю і необхідністю чіткого юридичного врегулювання взаємовідно­син власників сусідніх ділянок. З огляду на їх господарську важливість сервітути належали до категорії манципованих речей. Були такі: право проходу через сусідню ділянку, право прогону ху­доби, право провезення навантажених візків, право відведення води з ділянки сусіда. Окремі сервітути передбачалися і Зако­нами XII таблиць. Так, передбачалося, щоб дерева на висоті 15 футів обрізались колом, для того щоб їхня тінь не завдавала шкоди сусідній ділянці; дозволялося збирати жолуді, що падають із сусідньої ділянки.

38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.

В цивільному праві найбільш значним поділом речей, що перебували в господарському обігу і могли бути об'єктом права власності, був їх поділ на манциповані (гез шапсірі) і неманци-повані (гез пес тапсірі). До першої групи належали землі в Італії, раби, велика домашня худоба, земельні сервітути, тобто економічно найважливіші об'єкти речового права, до другої — всі інші речі.

Відчуження речей, що становили першу групу, могло здій­снюватися лише шляхом манципації — особливо складної й урочистої процедури. Манципація була суто формальним об­рядом, здійснюваним "за посередництвом міді і ваг". Вона вимагала наявності п'яти свідків і вагодержателя. Покупець торкався рукою речі, що придбавалася ним, тримаючи в руках шматок міді, і промовляв урочисту формулу: "Стверджую, що цей раб за правом квіритів належить мені і що він повинен вважатися купленим мною за цей метал і за допомогою цих мідних ваг". Потім він ударяв цим металом об ваги (цей обряд виник, коли ще не було карбованої монети) і передавав його як купівельну суму тому, від кого придбавав річ шляхом манци­пації. Неманциповані речі продавалися шляхом простої їх пе­редачі (традиції) за мідь або за гроші без будь-яких особливих формальностей.