- •1.Предмет,метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн».
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).Три головних віідомства управління.
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі,їх структура.
- •4.Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6.Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7.Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •8.Договір купівлі-продажу за законами царя Хаммурапі,порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
- •12 Таблиць
- •9.Підвалини розлучення за законами царя Хаммурапі.
- •10.Злочин та покарання за законами царя Хаммурапі.
- •11.Ідея таліону,як кримінально-правова,за законами царя Хаммурапі.
- •§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
- •12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.
- •§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
- •§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
- •13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15.Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у 2 пол 2 тис до н.Е.Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16.Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
- •17.Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
- •18.Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •19.Джерела розлучення за Законами Ману.
- •20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
- •22.Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.
- •24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.
- •25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
- •26.Публічні органи влади в Афінах.
- •27.Новий орган публічного управління Афін у 7 ст до н.Е.-ареопаг.
- •28.Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29.Суспільний та державний лад Спарти.
- •30.Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31.Періодизація історії римського права.
- •32.Правове становище людини у Стародавньому Римі.
- •33.Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34.Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35.Римські магістратури.
- •36.Джерела римського права давнього періоду.
- •37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.
- •39.Нексум-договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40.Делікти за Законами XII таблиць.
- •41.Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
- •43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
- •44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45.Закон Петелія у Римі у порівнянні з реформою Солона в Афінах.
- •46.Законодавство римських імператорів класичного періоду-важливе джерело права (едикти,рескрипти,декрети,мандати).
- •47.Діяльність юристів Риму у посткласичний період-важливе джерело розвитку римського права.Закони Феодосія 2 та Валентина 3 в 426 р. «Про цитування».
- •48.Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана,Дигести,Кодекс).
- •49.Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50.Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51.Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53.Епанагога у Візантії.
- •54.Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55.Родоський морський закон.
- •56.Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія 1 та Льва 4 (Прохірон).
- •57.Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •59.Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
- •60.Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61.Судовий процес у Франкській державі.
- •62.Ордалій.
- •63.Верденський договір 843 р.
- •64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65.Асиза Генріха 2 1181 р.
- •66.Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67.Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).
- •69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.
- •70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.
- •71.Генеральні штати у Франції.
- •72.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73.Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права,міське право,канонічне право,королівське законодавство).
- •74.Партикулярізація феодального права у Франції.
- •75.Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76.Закон судний людям.
- •77.Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78.Законник Стефана Душана.
- •79.Джерела права феодального Китаю.
- •80.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81.Виникнення Арабського халіфату.
- •82.Особливості становлення та розвитку мусульманського права.Пять нормативних приписів шаріату.
- •83.Джерела мусульманського права.Коран,Сунна,Іджма,Фетва,Кияс,Фірмани.
- •84.Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85.Суспільний лад Англії напередодні бупжуазної революції 17 ст.
- •86.Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88.Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89.Особливості англійської буржуазної революції.
- •90.Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91.Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94.Утворення політичних партій в Англії.
- •95.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96.Особливості джерел права в Англії.
- •97.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17 ст.(Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи.
- •100.Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101.Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102.Якобінська Конституція 1793 р. У Франції.
- •103.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.(рус).
- •104.Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105.Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р.(правоздатність та дієздатність).
- •106.Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107.Державний лад Паризької комуни.
- •108.Статті Конфедерації 1781 р.-перша Конституція сша.
- •109.Конституція сша 1787 р.
- •110.Перші 10 поправок,внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111.Громадянська війна Півночі та Півдня сша.Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки).
- •112.«Реконструкція півдня».Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113.Конгрес сша наприкінці 19-на початку 20 ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114.Обєднання Німеччини за «бісмарківським шляхом».
- •115.Німецький союз 1815 р.
- •116.Конституція Прусії 1850 р.
- •117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.
- •120.Конституція Японії 1889 р.
- •121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •123.Франція за часів Другої світової війни.Режим Віши.
- •124.Право сша після Першої світової війни.(3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21).
- •125.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •126.Закон Маккарена-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р.-про внутрішню безпеку») в сша.
- •127.«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •128.Конституція Франції 1946 р.
- •129.Пята республіка у Франції.
- •130.Основи буржуазного права Континентальної і англосаксонської системи.
- •131.Конституція Японії 1947 р.
- •132.Поправки до Конституції сша 1912,1913,1920, 1932, 1933рр.
35.Римські магістратури.
Магістратура— загальна назва державних посад в Стародавньому Римі. Виникнення магістратів відноситься до періоду встановлення Римської республіки. Магістратура здійснювалась безоплатно, була короткостроковою і колегіальною, тобто виконувалися двома людьми (за винятком посади диктатора).Перший вищий магістрат був створений приблизно в 450 до н. е., коли після відміни царської влади на чолі Римської республіки встали два вищі магістрати — консули з числа патриціїв.Всі магістрати мали право видавати укази по колу своїх обов'язків і накладати штрафи; вищі магістрати, окрім цензорів, володіли верховною владою. У епоху Імперії виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.Основні риси магістратури:
Виборність. Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше. До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. Колегіальність. На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення.
Недовгочасність перебування на посаді. Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
Відповідальність перед народом. Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
Безоплатність. Магістрати не отримували винагороди за свою працю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком.Розрізнялися магістрати:ординарні (виборні),вищі,консули,претори,цензори,нижчі,народнітрибуни,еділи,квестори,диктатор, начальник кінноти,інтеррекс.
36.Джерела римського права давнього періоду.
Найдавнішим джерелом права в Римі були правові звичаї. Римська історична традиція, згадує про законодавство римських царів (рексів). Оскільки ці джерела права, тісно пов'язані з традицією і релігією римського народу (квіритів), виступали спочатку як патриціанські.Рух плебеїв за рівноправність,відбився й на правовій сфері, оскільки патриціанські магістрати і жерці (понтифіки) довільно тлумачили неписані звичаї, ігноруючи інтереси плебеїв. З боротьбою плебеїв і патриціїв пов'язується прийняття (близько 450 р. до н. є.) перших писаних римських законів — Законів XII таблиць. Справжній їхній текст не зберігся, і вони були реконструйовані за пізнішими джерелами. Вони були ще порівняно примітивними, фрагментарними, не містили в собі всього правового матеріалу, не скасовували дії правових звичаїв. Вони були складені у вигляді коротких висловів з різних питань права і містили норми стосовно процесу, сім'ї, власності, договорів, злочинів.Іншим важливим джерелом квіритського (цивільного) права були закони. Закони XII таблиць завершувалися вказівкою на те, що надалі будь-яке рішення народних зборів повинне мати силу закону. У прийнятому законі виокремлювалися, як правило, три частини. У першій вказувався ініціатор прийняття закону, друга містила саму норму, тобто правові приписи, а в третій встановлювалася санкція. У найдавніший період правову силу мали також рішення сенату (сенатус-консульти), а у виняткових випадках — і постанови магістратів. Так, на підставі рішення надзвичайної комісії децемвірів були видані, наприклад, Закони XII таблиць.Тлумачення законів, як і цивільного права взагалі, аж до кінця IV ст. залишалося привілеєм понтифіків.