
- •1.Предмет,метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн».
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).Три головних віідомства управління.
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі,їх структура.
- •4.Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6.Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7.Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •8.Договір купівлі-продажу за законами царя Хаммурапі,порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
- •12 Таблиць
- •9.Підвалини розлучення за законами царя Хаммурапі.
- •10.Злочин та покарання за законами царя Хаммурапі.
- •11.Ідея таліону,як кримінально-правова,за законами царя Хаммурапі.
- •§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
- •12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.
- •§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
- •§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
- •13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15.Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у 2 пол 2 тис до н.Е.Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16.Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
- •17.Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
- •18.Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •19.Джерела розлучення за Законами Ману.
- •20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
- •22.Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.
- •24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.
- •25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
- •26.Публічні органи влади в Афінах.
- •27.Новий орган публічного управління Афін у 7 ст до н.Е.-ареопаг.
- •28.Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29.Суспільний та державний лад Спарти.
- •30.Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31.Періодизація історії римського права.
- •32.Правове становище людини у Стародавньому Римі.
- •33.Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34.Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35.Римські магістратури.
- •36.Джерела римського права давнього періоду.
- •37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.
- •39.Нексум-договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40.Делікти за Законами XII таблиць.
- •41.Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
- •43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
- •44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45.Закон Петелія у Римі у порівнянні з реформою Солона в Афінах.
- •46.Законодавство римських імператорів класичного періоду-важливе джерело права (едикти,рескрипти,декрети,мандати).
- •47.Діяльність юристів Риму у посткласичний період-важливе джерело розвитку римського права.Закони Феодосія 2 та Валентина 3 в 426 р. «Про цитування».
- •48.Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана,Дигести,Кодекс).
- •49.Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50.Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51.Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53.Епанагога у Візантії.
- •54.Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55.Родоський морський закон.
- •56.Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія 1 та Льва 4 (Прохірон).
- •57.Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •59.Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
- •60.Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61.Судовий процес у Франкській державі.
- •62.Ордалій.
- •63.Верденський договір 843 р.
- •64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65.Асиза Генріха 2 1181 р.
- •66.Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67.Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).
- •69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.
- •70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.
- •71.Генеральні штати у Франції.
- •72.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73.Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права,міське право,канонічне право,королівське законодавство).
- •74.Партикулярізація феодального права у Франції.
- •75.Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76.Закон судний людям.
- •77.Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78.Законник Стефана Душана.
- •79.Джерела права феодального Китаю.
- •80.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81.Виникнення Арабського халіфату.
- •82.Особливості становлення та розвитку мусульманського права.Пять нормативних приписів шаріату.
- •83.Джерела мусульманського права.Коран,Сунна,Іджма,Фетва,Кияс,Фірмани.
- •84.Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85.Суспільний лад Англії напередодні бупжуазної революції 17 ст.
- •86.Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88.Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89.Особливості англійської буржуазної революції.
- •90.Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91.Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94.Утворення політичних партій в Англії.
- •95.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96.Особливості джерел права в Англії.
- •97.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17 ст.(Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи.
- •100.Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101.Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102.Якобінська Конституція 1793 р. У Франції.
- •103.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.(рус).
- •104.Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105.Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р.(правоздатність та дієздатність).
- •106.Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107.Державний лад Паризької комуни.
- •108.Статті Конфедерації 1781 р.-перша Конституція сша.
- •109.Конституція сша 1787 р.
- •110.Перші 10 поправок,внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111.Громадянська війна Півночі та Півдня сша.Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки).
- •112.«Реконструкція півдня».Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113.Конгрес сша наприкінці 19-на початку 20 ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114.Обєднання Німеччини за «бісмарківським шляхом».
- •115.Німецький союз 1815 р.
- •116.Конституція Прусії 1850 р.
- •117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.
- •120.Конституція Японії 1889 р.
- •121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •123.Франція за часів Другої світової війни.Режим Віши.
- •124.Право сша після Першої світової війни.(3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21).
- •125.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •126.Закон Маккарена-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р.-про внутрішню безпеку») в сша.
- •127.«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •128.Конституція Франції 1946 р.
- •129.Пята республіка у Франції.
- •130.Основи буржуазного права Континентальної і англосаксонської системи.
- •131.Конституція Японії 1947 р.
- •132.Поправки до Конституції сша 1912,1913,1920, 1932, 1933рр.
25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
Ефіальт — афінський державний діяч, ватажок демократичного угруповання.Ефіальт виступав за розрив зі Спартою, був прихильником подальшої демократизації державного ладу Афін та ліквідації політичного значення ареопагу, який складався з представників родової аристократії. У 462 р. провів реформу з обмеження функцій ареопагу, у справах якого залишилися лише кримінальні процеси.Політичні та судові реформи були спрямовані на обмеження прав ареопагу, який в той час займали провідне місце в афінській моделі управління полісом.Під керівництвом Ефіальта позбавили ареопаг права затверджувати чи ухвалювати вже прийняті закони. В ареопагу також відібрали право судити осіб, що вчинили службові злочини. Усі ці справи передано Раді п'ятисот і геліеї — народному суду присяжних. В компетенції ареопагу залишилися лише функції про розгляд судових питань про вбивство звичайних людей та релігійні справи. Під час голосування на народних зборах кожен афінський громадянин мав право заявити про незаконність даного законопроекту. Як тільки громадянин висловив свою незгоду, законопроект йшов на розгляд геліеї. На засіданні геліеї обвинувач мав довести, що законопроект не відповідає чинним законам або є шкідливим. Якщо суд погоджувався з обвинувачем, автора відхиленого законопроекту штрафували, а в деяких випадках могли навіть стратити. Якщо ж суд визнавав звинувачення безпідставним, штрафували обвинувача. Після такого процесу важко було противникам афінської демократії, бо вона стала під захист народного суду. Однією з головних функцій ареопагу напередодні реформ було заслуховування звітів посадових осіб після закінчення термінів їх повноважень. Ефіальт ускладнив систему звітів,надав демосу право безпосереднього контролю за діяльністю посадових осіб. Ефіальт змінив систему звітів посадових осіб. Тепер будь-який громадянин Афінянин міг після надання магістратом звіту звернутися зі скаргою, на який іде у відставку.Магістрати повинні надавати звіти протягом 30 днів після завершення їх повноважень 10 логістами, обраними з числа членів Ради п'ятисот. Логісти зобов'язані були перевірити звіт і передати його в народний суд (геліею) для ратифікації або з'ясування суперечок. Крім того, з ім'ям Ефіальт антична традиція пов'язує звичай виставляти всі документи (декрети і постанови) для загального ознайомлення.
26.Публічні органи влади в Афінах.
Були створені нові органи управління: Рада п'ятисот і колегія 10 стратегів. У результаті реформ Клісфена знищені останні пережитки родового ладу, завершився процес становлення держави як апарату панування класу рабовласників. Рада п'ятисот, або Буле— у Давній Греції спочатку рада родової знаті при басилевсі. П'ятсот членів афінського Буле до Солона називались пританами, також призначались 50 булевтів — членів Ради однієї з 10 філ для виконання поточних обов'язків.В аристократичних полісах (до початку 5 століття до н. е.) правляча рада знаті або багатих громадян.У демократичних полісах вищий орган виконавчої влади та державного контролю. Обирався на певний термін і готував справи для народних зборів. Найбільш відомий Буле в Стародавніх Афінах.Геліея — суд присяжних в Стародавніх Афінах, заснований архонтом Солоном.У середині 5 століття до н. е., згідно реформи Ефіальта, функції геліеї було розширено за рахунок ареопага. За Перикла введено платню членам геліеї — геліїстам.Складалася галіея з 6 000 членів, що обирались з числа усіх громадян, які досягли 30 років. Розпадалася на 10 колегій, у складі 500 членів кожна. Геліея розглядала скарги на рішення інших судових інстанцій і була першою інстанцією за низкою найважливіших справ, в тому числі у справах про державні і посадові злочини.Геліея здійснювала також контроль діяльності посадових осіб і остаточно затверджувала постанови народних зборів. Рішення геліеї приймалися більшістю голосів, вироки були безапеляційними.