23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.

Солон, избранный архонтом в 594 г. до н.э. Главной целью его реформ было примирение интересов враждующих группировок свободных. Реформы явились важным этапом в образовании государства в Афинах. Центральным пунктом экономических реформ Солона явилось юридическое признание частной собственности, в том числе на землю, и допуск купли-продажи этой земли. Солон ограничил собственность эвпатридов в пользу торгово-ремесленных, купеческих и крестьянских слоев населения. Он установил предельный размер владения земельной собственностью, предоставив возможность безземельным и малоземельным крестьянам выкупить излишки земли у тех, кто владел ею сверх установленной нормы.Солон провел долговую реформу – сисахфию. Афиняне, попавшие в рабство за долги, освобождались, а проданные за долги за границу – выкупались. Долговое рабство в Афинах было отменено. С именем Солона связана также цензовая реформа, которая была направлена на уничтожение наследственных привилегий знати, замену привилегий происхождения привилегиями богатства. Он закрепил деление граждан на четыре разряда по имущественному признаку. Каждый разряд имел определенные политические права: государственные должности могли занимать только граждане первых трех разрядов, а должность архонта (и, следовательно, члена ареопага) – только граждане первого разряда.Одновременно Солон сделал уступки бедноте и эвпатридам. Интересы первой получили отражение в создании судебного органа (гелиэи), в который мог быть избран любой афинский гражданин. В интересах других был учрежден новый орган управления – Совет четырехсот(ЭВПАТРИДЫ), избиравшийся из граждан первых трех разрядов по 100 человек от каждого племени.Реформы Солона нанесли удар по родовой организации власти и привилегиям родоплеменной аристократии.Плутарх: Тогда наиболее рассудительные люди в Афинах, видя, что Солон. – пожалуй, единственный человек, за которым нет никакой вины, который не является сообщником богатых в их преступлениях и в то же время не угнетен нуждою, как бедные, стали просить его взять в свои руки государственные дела и положить конец раздорам.

24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.

Най­важливіша з реформ Клісфена — новий поділ афінських грома­дян, побудований на послідовно проведеному територіальному принципі. Уся територія Аттики і квартали Афіни тепер були поділені на 30 округів — тритій. Кожні три узяті з різних місць Аттики і кварталів міста тритії утворювали собою нову філу, яких стало, таким чином, десять. Завдяки цьому новому поділу до складу кожної філи увійшли громадяни, які проживали у різних частинах Аттики, різних кварталах міста. Нові територіальні філи поділялися на деми — первинні адміністративні одиниці.Історичне значення цієї реформи полягало в тому, що вона стерла старі родові поділи, роз'єднала родову знать, позбавивши її колишнього впливу у народних зборах, які голосували тепер за новими філами.Організація нових філ зумовила заміну "ради чотирьохсот" "радою п'ятисот". На раду п'ятисот покладено ряд нових обов'язків. Вона готувала справи до роз­гляду народними зборами, виносила за ними попередні рішення Клісфен створив іще один новий орган — колегію стратегів, які обиралися по одному від кожної філи. Спочатку стратегам належали головним чином військові функції, у подальшому в їх руках зосередилася вища виконавча влада.Як свідчить Аристотель, за часів Клісфена були також розширені ряди афінських громадян шляхом надання багатьом метекам громадянських прав; можливо, деяким рабам були дані права метеків. Для того, щоб уберегти новий порядок від посягань на нього з боку ворогів, було запроваджено остракізм — у дослівному перекладі "черепкування". Остракізм був формою таємного голосування, за якого кожен, хто голосує, писав на черепку ім'я людини, яка здава­лася йому небезпечною для існуючого устрою. Якщо одне і те саме ім'я повторювалося при підрахунку голосів 6 тис. разів, то носій цього імені підлягав вигнанню строком на 10 років без конфіскації майна.