
- •1.Предмет,метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн».
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).Три головних віідомства управління.
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі,їх структура.
- •4.Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6.Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7.Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •8.Договір купівлі-продажу за законами царя Хаммурапі,порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
- •12 Таблиць
- •9.Підвалини розлучення за законами царя Хаммурапі.
- •10.Злочин та покарання за законами царя Хаммурапі.
- •11.Ідея таліону,як кримінально-правова,за законами царя Хаммурапі.
- •§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.
- •12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.
- •§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.
- •§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.
- •13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15.Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у 2 пол 2 тис до н.Е.Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16.Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
- •17.Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
- •18.Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •19.Джерела розлучення за Законами Ману.
- •20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
- •22.Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23.Реформи Солона в Афінах.Плутарх про реформи Солона.
- •24.Реформи Клісфена в Афінах.Арістотель про реформи Клісфена.
- •25.Реформи Ефіальта в Афінах.Платон про реформи Ефіальта.
- •26.Публічні органи влади в Афінах.
- •27.Новий орган публічного управління Афін у 7 ст до н.Е.-ареопаг.
- •28.Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29.Суспільний та державний лад Спарти.
- •30.Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31.Періодизація історії римського права.
- •32.Правове становище людини у Стародавньому Римі.
- •33.Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34.Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35.Римські магістратури.
- •36.Джерела римського права давнього періоду.
- •37.Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38.Манципація-засіб придбання (відчудження) речей за Законами XII таблиць.
- •39.Нексум-договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40.Делікти за Законами XII таблиць.
- •41.Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •42.Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
- •43.Причини юридичної формалізації законів XII таблиць,Салічної правди та інших законів.
- •44.Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45.Закон Петелія у Римі у порівнянні з реформою Солона в Афінах.
- •46.Законодавство римських імператорів класичного періоду-важливе джерело права (едикти,рескрипти,декрети,мандати).
- •47.Діяльність юристів Риму у посткласичний період-важливе джерело розвитку римського права.Закони Феодосія 2 та Валентина 3 в 426 р. «Про цитування».
- •48.Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана,Дигести,Кодекс).
- •49.Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50.Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51.Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53.Епанагога у Візантії.
- •54.Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55.Родоський морський закон.
- •56.Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія 1 та Льва 4 (Прохірон).
- •57.Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •59.Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
- •60.Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61.Судовий процес у Франкській державі.
- •62.Ордалій.
- •63.Верденський договір 843 р.
- •64.Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65.Асиза Генріха 2 1181 р.
- •66.Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67.Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68.Васально-сюзеренні відносини у Франції (Медіатизація).
- •69.Сеньйоріальна монархія у Франції.Реформи Людовіка 9.
- •70.Три великих стани у Франції 14-15 ст.
- •71.Генеральні штати у Франції.
- •72.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73.Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права,міське право,канонічне право,королівське законодавство).
- •74.Партикулярізація феодального права у Франції.
- •75.Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76.Закон судний людям.
- •77.Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78.Законник Стефана Душана.
- •79.Джерела права феодального Китаю.
- •80.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81.Виникнення Арабського халіфату.
- •82.Особливості становлення та розвитку мусульманського права.Пять нормативних приписів шаріату.
- •83.Джерела мусульманського права.Коран,Сунна,Іджма,Фетва,Кияс,Фірмани.
- •84.Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85.Суспільний лад Англії напередодні бупжуазної революції 17 ст.
- •86.Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88.Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89.Особливості англійської буржуазної революції.
- •90.Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91.Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92.Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93.Торі і віги в Англії.Прийняття закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94.Утворення політичних партій в Англії.
- •95.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96.Особливості джерел права в Англії.
- •97.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17 ст.(Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи.
- •100.Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101.Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102.Якобінська Конституція 1793 р. У Франції.
- •103.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.(рус).
- •104.Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105.Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р.(правоздатність та дієздатність).
- •106.Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107.Державний лад Паризької комуни.
- •108.Статті Конфедерації 1781 р.-перша Конституція сша.
- •109.Конституція сша 1787 р.
- •110.Перші 10 поправок,внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111.Громадянська війна Півночі та Півдня сша.Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки).
- •112.«Реконструкція півдня».Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113.Конгрес сша наприкінці 19-на початку 20 ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114.Обєднання Німеччини за «бісмарківським шляхом».
- •115.Німецький союз 1815 р.
- •116.Конституція Прусії 1850 р.
- •117.Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118.Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119.Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії.
- •120.Конституція Японії 1889 р.
- •121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •123.Франція за часів Другої світової війни.Режим Віши.
- •124.Право сша після Першої світової війни.(3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21).
- •125.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •126.Закон Маккарена-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р.-про внутрішню безпеку») в сша.
- •127.«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •128.Конституція Франції 1946 р.
- •129.Пята республіка у Франції.
- •130.Основи буржуазного права Континентальної і англосаксонської системи.
- •131.Конституція Японії 1947 р.
- •132.Поправки до Конституції сша 1912,1913,1920, 1932, 1933рр.
20. «Ілліада» та «Одіссея» як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького суспідьства Гомерівського періоду.
Джерелом для вивчення процесу становлення державності і права у Стародавній Греції є поеми Гомера “Іліада” і “Одісея” (ХІ-ІХ ст. до н.е.).Гомера “Іліада” і “Одісея” ми дізнаємось, що населення Греції поділялось на племена (філи), фратрії і роди.Старійшини виступають представниками даного роду, фратрії, філи у переговорах з чужинцями чи іншими грецькими племенами, складають клятви від імені общини, беруть участь у родоплеменному суді. Вони ж разом з вождем вирішують усі питання, що стосуються життя і діяльності роду, фратрії, філи. В епоху Гомера рада старійшин — це не зібрання мудрих досвідчених літніх людей, а орган найважливіших представників родової знаті, заможної верхівки суспільства.За казковими пригодами, описаними у поемах, ми бачимо життя, побут, вірування та ідеали давньогрецького суспільства. Тому «Іліада» та «Одіссея» є неоціненним історичним джерелом. У поемах Гомера, крім опису Троянської війни і пригод героїв, містяться цінні відомості про грецьке суспільство у початковий період панування дорійців. Тому в його творах не знайшли відображення досягнення Мінойської й Ахейської цивілізацій, немає опису величних палаців, не згадуються високоосвічені люди.
21.Період військової демократії в Афінах.
Военная демократия явилась последней стадией родового строя. В эти времена населения Аттики делилось на филы (племена), фратрии и роды. Из-за долговой кабалы число полноправных членов рода, имеющих надел земли (клеры), постепенно уменьшилось. Земли многих общинников переходили в собственность родовой знати, которая эксплуатировала рабов, грабила соседние племена и занималась морским разбоем. Обездоленные общинники пополняли ряды батраков (фетов), нищих и бродяг. Имущественное неравенство усилилось в конце периода военной демократии.
Богатая верхушка родовой знати полностью контролировала деятельность патриархальных учреждений. Из нее избирались военные вожди. Знать подчинила себе совет старейшин, который формировался только из представителей знатных родов. Утратил реальную власть: базилевс (скипетродержатель), т.е. племенной царь, военачальник, главный жрец и судья. Племенная сходка - народное собрание - созывались в основном для одобрения криком решений Совета старейшин.В этот период существует военная демократия, во главе общества стоит родоплеменной вождь – басилевс. Он выполняет функции верховного начальника, верховного судьи и верховного жреца. Первоначально демократия была выборной, затем стала наследственной. На постоянной основе действовал совет старейшин (булэ). Значительную роль играли народные собрания.
22.Реформи царя Тесея в Афінах.
Важным этапом в длительном процессе образования государства в Афинах были реформы, связанные с именем легендарного героя Тесея, который жил в VIII в. до н.э. Одной из таких реформ было объединение племен, населявших Аттику, в единый афинский народ. В результате синойкизма в Афинах был создан Совет, управляющий делами всех четырех племен. По родоплеменной организации был нанесен первый удар.Население было разделено на три группы не по кровнородственному признаку: эвпатриды (родовая знать), геоморы (крестьяне-земледельцы) и демиурги (ремесленники, торговцы).Эвпатриды постепенно ограничивали власть базилевса. Его функции перешли к новым, выборным из эвпатридов должностным лицам – архонтам. Поначалу должность архонта была пожизненной, затем ее ограничили десятилетним сроком. С VII в. до н.э. стали избираться девять архонтов сроком на один год.При Тесее перестало созываться народное собрание, которое заменил Ареопаг.Ареопаг избирал и контролировал архонтов, осуществлял высшую судебную власть. В его состав входили все бывшие действующие архонты.Реформы Тесея имели огромное значение. Во-первых, было создано центральное управление, которое стало рассматривать дела, ранее бывшие прерогативой племен. Во- вторых, была предпринята первая попытка разорвать кровнородственные узы путем разделения населения на родовитых и знатных (эвпатриды) и непривилегированных (геоморы и демиурги). В-третьих, возникло общее афинское право, возвысившееся над правовыми обычаями и традициями племен.