Правомочності щодо використання географічного зазначення

Право на використання географічного зазначення мають лише суб'єкти господарювання, які виробляють товари (надають послуги), щодо яких здійснено державну реєстрацію відповідного географічного зазначення.

Використанням географічного зазначення суб'єктом господарювання вважається:

застосування його на товарах, для яких зареєстровано це географічне зазначення, а також на упаковці;

застосування в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках тощо.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть використовувати свою торговельну марку поряд з географічним зазначенням товару виробника не інакше як на підставі договору.

Умови надання правової охорони географічного зазначення визначаються законом.

Використання назви країни походження товару

Вироби іноземного походження або у встановлених законодавством випадках їх упаковка, а також вироби вітчизняного виробництва чи їх упаковка, призначені для експорту, повинні містити інформацію про країну їх походження.

Інформація про країну походження має знаходитися у доступному місці виробу (упаковки) та нанесена у спосіб, що відповідає встановленим вимогам.

Забороняється використання суб'єктами господарювання напису (клейма) "Виготовлено в Україні" або аналогічного за змістом щодо товарів, які мають іноземне походження.

Уповноважені органи державної влади контролюють дотримання зазначених вимог відповідно до закону.

Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці

Суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності зазначених у частині першій цієї статті умов.

Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію, що належить суб'єкту господарювання, зобов'язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки відповідно до закону. Особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.

До відносин, пов'язаних з комерційною таємницею, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та інших законів.

#20. Корпоративні відносини у сфері господарювання.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В об’єктивному розумінні корпоративне право може бути визначено як система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку із набуттям, здійсненням, захистом та припинення корпоративних прав у суб’єктивному розумінні.

ознаки суб’єктивних корпоративних прав:

1)належать лише особам, частка яких визначається у статутному фонді юридичної особи;

2)виникають лише у підприємницькій юридичній особі (корпоративній організації);

3)мають складну структуру: включають в себе права особистого немайнового та майнового характеру;

4) здійснення корпоративних прав пов’язане із майновою участю у статутному фонді підприємницької юридичної особи;

5) корпоративні права можуть бути передбачені законом і локальними правовими актами підприємницької юридичної особи (корпоративної організації);

6) належність особі корпоративних прав не вважається заняттям нею підприємницькою діяльністю;

7) законом можуть бути встановлені межі для певних категорій осіб щодо належності їм та/або здійснення ними корпоративних прав.

Суб’єктивне корпоративне право – це встановлені законом або локальними правовими актами особисті немайнові та майнові права особи, частка якої визначається у статутному фонді підприємницької юридичної особи, і здійснення яких пов’язане із майновою участю у ньому.

Види:

- за характером (за змістом) на: майнові та особисті немайнові,

- за джерелом їх встановлення на: встановлені законом або локальними нормативними актами,

- за сферою їх існування (видом організаційно-правової форми юридичної особи):

1) корпоративні права у господарських товариствах – об’єднаннях майна (капіталів);

2) корпоративні права у господарських товариствах – об’єднаннях осіб (діяльності);

3) корпоративні права у виробничих кооперативах;

4) корпоративні права у приватних підприємствах;

5) корпоративні права у фермерських господарствах;

6) корпоративні права у підприємствах споживчої кооперації.

До суб’єктів частка яких може визначатися у статутному фонді корпоративної організації серед інших належать держава та територіальні громади. Для них Господарським кодексом України встановлено спеціальний порядок здійснення корпоративних прав.

Корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави.

Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи:

1) здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації;

2) ведуть реєстр державних корпоративних прав;

3) проводять оцінку державних корпоративних прав;

4) здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.

Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо:

- держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації;

- суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;

- не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;

- в інших випадках, передбачених законом.

У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.

Управління корпоративними правами територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, встановленого для здійснення корпоративних прав держави, якщо інше не передбачено законом.