
- •#1. Поняття і типи ат
- •#2. Заснування ат
- •Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
- •#4. Значні правочини, та правочини щодо яких є заінтересованість
- •Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
- •#5. Права та обов’язки акціонерів
- •Переважним правом акціонерів визнається:
- •Захист прав акціонерів - працівників товариства
- •Обов'язки акціонерів
- •#6. Правовий режим акцій та дивідендів
- •Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.
- •Обмеження на виплату дивідендів
- •#7. Викуп акцій товариством
- •Обмеження щодо викупу акцій акціонерним товариством
- •Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
- •Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
- •Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
- •Право на участь у загальних зборах
- •Повідомлення про проведення загальних зборів
- •Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
- •Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.
- •#9. Виділ та припинення ат
- •Ліквідація акціонерного товариства
- •#10.Поняття, склад, вартісна оцінка майна сг
- •#11. Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#12. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#13. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •#14. Відносини власності у сфері господарювання.
- •#15. Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •#16. Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •Правомочності щодо використання торговельної марки
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- •Правомочності щодо використання географічного зазначення
- •Використання назви країни походження товару
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- •#20. Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •#21. Якість продукції
- •#22. Форми правового забезпечення якості.
- •#23. Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •#24. Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •#25. Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
- •#26. Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
- •#27. Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •#28. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Органи з оцінки відповідності:
- •#29. Поняття та елементи ринку цінних паперів.
- •#30. Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
- •#31. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
- •#32. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •Діяльність з торгівлі цінними паперами
- •Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
- •Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:
- •1. Депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до законодавства про депозитарну систему України.
- •#33. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •#34. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •#35. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •#36. Свобода договору у підприємництві.
- •#37. Виконання господарських зобов`язань.
- •#38. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •#39. Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
#12. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
Серед інших джерел формування майна суб’єктів господжарювання, не заборонених законом, можна назвати надходження від роздержавлення та приватизації власності.
Співвідношення між роздержавленням та приватизацією має два прояви: як загальне та окреме, а також, як частина і ціле.
З одного боку, приватизація є одним із способів роздержавлення. До інших способів роздержавлення власності слід віднести: корпоратизацію, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, відчуження державної власності на підставі цивільно-правових договорів, передання майна з державної власності у комунальну тощо.
З іншого ж боку, приватизація це ширше поняття, оскільки, передбачає передання права власності іншим суб’єктам не лише на державне майно, але й на майно Автономної Республіки Крим та комунальне майно.
Відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна” від 4 березня 1992 року приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
1) підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України;
2) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
3) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань;
4) земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Суб'єктами приватизації є:
- державні органи приватизації;
- покупці (їх представники);
- посередники.
Приватизація державного майна здійснюється такими способами:
1) продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;
2) продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;
3) продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства;
4) викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.
Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.
#13. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
Окрім права власності, господарське законодавство України передбачає інші правові режими майна, на яких можуть діяти суб’єкти господарювання – невласники належного їм майна. До таких правових режимів майна, зокрема, належать: право довірчої власності, право господарського відання та право оперативного управління.
Правовий режим майна суб’єктів господарювання – це сукупність правових можливостей суб’єктів господарювання щодо володіння, користування та розпоряджання належним їм майном.
Відповідно до актів господарського законодавства України суб’єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність на таких правових режимах майна:
1) право власності;
2) право довірчої власності;
3) право господарського відання;
4) право оперативного управління.