58. Критерії вибору торгового посередника

У межах оптимального каналу вибір безпосередніх учасників розподілу має здійснюватися з урахуванням таких критеріїв:

- фінансове становище – широкі фінансові можливості, стабільне фінансове становище, досвід у веденні справи в певній сфері бізнесу свідчать на користь потенційного агента;

- організація та основні показники збуту – наявність розгалуженої збутової мережі, високі темпи товарообігу є певною гарантією ефективного збуту продукції фірми;

- збут якої продукції здійснює посередник – перевагу слід надавати посередникам, які вже займаються збутом продукції вашого підприємства.

- загальна кількість товарів і виробів різних фірм, які продає посередник – якщо таких товарів багато, то перш ніж обрати цього посередника, слід переконатися, що виробам вашого підприємства буде приділено достатньо уваги;

- репутація серед клієнтів;

- охоплення ринку:

- періодичність отримання замовлень – чим рідше надходять замовлення, тим менша ймовірність збереження своєї присутності в бізнесі;

- запаси та складські приміщення - головне при цьому – готовність посередника підтримувати запаси на рівні, необхідному для регулярного постачання споживачів. Крім того, складські приміщення мають бути оснащені всім необхідним для обробки вантажів;

- управління - упевнене лідерство у своїй сфері завжди є гарантом успіху. Отже, один із напрямів вивчення дилера – оцінювання його агресивності на ринку.

59.Цілі та засоби комунікаційної політики.

Сучасний маркетинг в економічно розвинених країнах функціонально складається з таких чотирьох частин:1.робота з продуктом; 2.цінова; 3.організація розподілу; 4.маркетингова політика комунікацій — використання заходів, які б максимально сприяли активізації споживачів, покупців і посередників. Під комунікаціями в маркетингу розуміють передачу інформації і думок з метою впливу на розуміння, уявлення, очікування і поведінку учасників ринку і перш за все споживачів відповідно до поставлених завдань підприємства. Під комунікаційною політикою підприємства розуміють процес формування спрямованих на ринок і від ринку (при ринкових дослідженнях) потоків інформації. До основних елементів комунікаційної політики належать:

- реклама;

- стимулювання збуту;

- робота з громадськістю;

- формування фірмового стилю;

- формування торгової марки;

-упакування.

Великого значення за останній час набуває інтеграція різних елементів комунікаційної політики в єдине ціле. Інструментом і вираженням такої інтеграції, яка набуває форми цільової пропаганди, є розробка системи фірмового стилю підприємства. Фірмовий стиль - це система ідентифікації, проектування зовнішнього вигляду підприємства, в якому воно постає перед зовнішнім світом і який відрізняє його від інших підприємств. До основних стильоутворюючих елементів комплексу фірмового стилю підприємства належать:

- товарний знак;

- логотип, тобто фірмове графічне позначення підприємства або товарної групи;

- слоган, тобто головне рекламне гасло;

- фірмова кольорографія: постійне поєднання кольорів, шрифтів, форматів видань,

- система розташування зображень і текстів на рекламних плакатах, буклетах, в телевізійних роликах.