41.Маркетинг сервісу в організаційних формуваннях та на підприємстві

Первинною ланкою матеріально-технічної бази торгівлі на ринках (ринкового господарства) є підприємство ринків — специфічне торговельно-сервісне підприємство інфраструктури споживчого ринку, спеціалізоване на створенні і наданні послуг для ведення ринкового торгу.

Підприємство ринків за своїм функціональним призначенням має на меті виконання складної системи торговельних, побутових, комунальних, інших послуг, а також здійснення контрольно-забезпечувальних функцій за правильністю провадження процесу купівлі-продажу в його межах.

У загальному вигляді підприємство ринків незалежно від типу розміру, улаштування, спеціалізації, форми власності й інших функціональних ознак, є торговельним підприємством-невід'ємним складовим елементом галузі внутрішньої торгівлі, оскільки в його межах активно ведеться роздрібна, дрібно-гуртова і гуртова торгівля товарами широкого вжитку.

Специфіка ринку як торговельно-сервісного підприємства виявляється в таких притаманних тільки йому рисах:

- на відміну від класичних підприємств торгівлі, ринок, за деякими винятками, не виконує основних торговельно-технологічних функцій, пов'язаних із просуванням товарів, закупівлі, транспортування, зберігання, підсортування і реалізації товарів;

- не торговельне підприємство не переймає на себе прав власності на товари, що реалізуються в його межах, незважаючи на те що воно с власником основних засобів, з допомогою яких забезпечується діяльність ринкових торговців;

- основним напрямом діяльності ринку є не ведення торгівлі, а організація умов для її здійснення незалежними фізичними і юридичними особами, для чого підприємство ринку авансує капітал у створення і реновацію матеріально-технічної бази, яку згодом на еквівалентних засадах здає в різну за термінами оренду ринковим торговцям і за допомогою якої надає платні послуги всім суб'єктам торгівлі на ринках;

- до функцій підприємства ринків крім організації ринкового торгу і надання низки послуг входить також здійснення контролю за дотриманням належного рівня культури обслуговування відпуску товарів, відповідністю їх якості вимогам стандартів безпеки споживання.

В організаційному плані підприємства ринків формуються з тісно пов'язаних між собою власне ринкових і залучених структурнім елементів. їх співвідношення не є сталим, воно змінюється і модифікується залежно від типорозміру і спеціалізації самого ринку.

42.Поняття та функції ціни

Ціна — це грошове вираження вартості товару. В умовах товарного виробництва і обертання продукти праці виробляються і реалізуються як товари. Ціна кожного окремого товару не обов'язково збігається з вартістю: вона може відхилятися вгору і вниз від вартості залежно від попиту і пропозиції на даний товар. У ринкових коливаннях цін довкола вартості виявляється дія закону вартості — економічного закону товарного виробництва. Закон вартості спонукав товаровиробників зважати на суспільно необхідні витрати праці і добиватися їх зниження, регулює розподіл суспільної праці і засобів виробництва між галузями народного господарства.

Ціна виконує різні економічні функції: облікову, розподільну, стимулюючу і регулюючу.

Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво і реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє удосконалювати і розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, в що обходиться та або інша продукція, можна за допомогою цін порівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції і послуг.

Розподільна функція полягає в розподілі доходу між виробниками і споживачами. Якщо ціна товару вища за його вартість, то виробник відшкодовує свої витрати і отримує прибуток. Якщо ж ціна нижча за вартість, то виробник працює собі в збиток. Споживач, використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду

Стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені — до зняття з виробництва застарілої продукції.

Регулююча функція виражається в балансуванні попиту і пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту і пропозиції зміною обсягу виробництва або це недоцільно, використовується інструмент ціни. У машинобудуванні він застосовується як по відношенню до засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і по відношенню до споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).

Функції цін взаємозв'язані і утворюють єдину систему, хоча їх дія багато в чому взаємно перекривається, чим пояснюються труднощі практичного ціноутворення.