
- •5. Класифікація і структура машин та механізмів
- •6. Основні вимоги до машин та механізмів
- •Вимоги до приміщень перукарень
- •Освітлення перукарень.
- •Санітарно-технічне обладнання
- •2. Меблювання готельних приміщень
- •Меблі для ресторанів, кафе, барів
- •10. Транспортний засіб
- •Класифікація
- •За середовищем, в якому відбувається рух
- •9. Організація ігор з грошовим виграшем
Освітлення перукарень.
Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.
Найкращим вважається природне освітлення, яке рекоменду¬ють використовувати з максимальною ефективністю.
Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла (рис. 1.2).
На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, перед-бачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають осліплюючого ефекту.
Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.
Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від пря¬мого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).
Робочі місця перукаря обладнують різними за конст-рукцією туалетними столиками або полицями, настінними дзерка¬лами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.
Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шух¬ляди в столиках.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.
У перукарських за¬лах дозволяється вико¬ристання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
Санітарно-технічне обладнання
У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опа¬лення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи і газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.
Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робо¬чих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного вхо¬ду в приміщення.
У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допуска¬ється природна вентиляція через кватирки і фрамуги.
За відсутності централізованого гарячого водопостачання в пе-рукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або інші нагрівально-опалювальні прилади.
2. Меблювання готельних приміщень
Специфіка готельного господарства, багатофункціональність приміщень, що знаходяться в одній будівлі, зумовили диференці-ацію меблів за призначенням: побутові (для відпочинку, сну, роботи за столом, споживання їжі, зберігання одягу); офісні та ресторанні і спеціальні (обладнання бару, перукарень, довідко-вих, місць чергових тощо).
Сучасні меблі за характером конструктивної структури під-розділяються на стаціонарні, комбіновані багатофункціональні (коли один предмет виконує дві та більше функцій) і трансформо-вані (в т.ч. секційні).
Вимоги до меблів встановлюються відповідно до комфортнос-ті готелів та їхнього призначення. Комфортність готелів визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення готелів – номенклатуру меблів.
При розміщенні меблів обов’язково враховуються норми роз-ривів і проходів між меблевими виробами. Характер планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального бло-ку готелю. Так, у вестибулях, бюро обслуговування та інших приміщеннях великих готельних комплексів, які виконують не одну, а кілька функцій, меблювання включає предмети різного призначення, що розподіляються по зонах. Така розстановка створює враження розкритого простору і застосовується для всіх приміщень цього типу. Групи меблів можуть стояти біля стін або по центру залів симетрично чи довільно, проте завжди повинні відповідати певному ритму і рівновазі. У будь-якому випадку важливо знайти типи меблів, що найкраще відповідають конкрет-ному приміщенню.
При виборі форми предметів устаткування та елементів оздо-блення треба враховувати час і мету перебування клієнтури в пев-них приміщеннях.
Зональність меблювання зумовлена прагненням максимально розширити простір приміщення.
У сучасних готельних комплексах зазвичай весь перший поверх відводиться під приміщення громадського призначення і плануєть-ся повністю або частково вільним, що полегшує рух відвідувачів.
Відповідно до призначення, вестибуль складається з власне вестибуля, його робочої частини з розташованим тут місцем чер-гового адміністратора, вітальні, в якій незначний час знаходиться клієнтура, і суміжних допоміжних приміщень.
Найбільша увага у всіх типах готелів надається меблюванню приміщень блоку житлової групи, яке повинно вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.
У приміщеннях житлових поверхів використовуються спеціа-льні готельні меблі: вбудовані, такі, що трансформуються, збло-ковуються, навісні. В результаті такого меблювання зменшується площа, зайнята меблями, і кількість предметів, полегшується прибирання приміщень та їхнє естетичне сприйняття.
Меблювання номерів залежить від площі номера і комфортно-сті готелю. Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера і його житлової площі, розташування вікон-них і дверних отворів.