5. При проведенні глибокої пальпації товстого кишечника спочатку пальпується:

   1. Пряма кишка

   2. сліпа кишка

   3. сигмовидна кишка +

   4. поперечно-ободова кишка

6. В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

   1. розміщена на рівні пупка або дещо нижче +

   2. шириною в діаметрі 2-2,5 см +

   3. малорухлива

   4. рухлива вверх і вниз +

7. При визначенні нижньої межі печінки перкусію проводять:

   1. зверху вниз до тимпанічного звуку

   2. знизу вверх до тупого звуку +

   3. немає значення

8. Позитивний симптом Боаса характерний для захворювань:

   1. печінки

   2. головки підшлункової залози

   3. селезінки

   4. жовчного міхура +

   5. цибулини 12-палої кишки

ВАРІАНТ 3.2.8

1. Для визначення симптому Мерфі необхідно:

   1. Натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

   2. постукати третім пальцем в точці Кера

   3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

   4. лівою рукою охопити тулуб дитини в ділянці правої підреберної ділянки так, щоб великий палець розташувався в точці Кера, на видоху його занурити вглиб і попросити дитину зробити вдих +

2. Болючість в точці Кера характерна для захворювань:

   1. печінки

   2. головки підшлункової залози

   3. жовчного міхура +

   4. цибулини 12-палої кишки

3. Поверхнева пальпація проводиться в напрямку:

   1. „проти годинникової стрілки” +

   2. „за годинниковою стрілкою”

   3. по ходу товстого кишечника

   4. в будь-якому за бажанням лікаря

4. В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

   1. безболісна +

   2. з гладкою поверхнею +

   3. може бурчати при надавлюванні

   4. не бурчить +

5. За Курловим третій розмір печінки – це відстань між:

   1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

   2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

   3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії +

6. При поділі 2-ма горизонтальними лініями передня черевна стінка ділиться на ділянки:

   1. епігастральну +

   2. мезогастральну +

   3. парагастральну

   4. гіпогастральну +

7. Четвертим етапом глибокої пальпації живота є:

   1. формування шкірної складки

   2. установка руки

   3. заглиблення

   4. перекачування (ковзання) через відділ товстого кишечника, що пальпують +

8. При проведенні пальпації нижнього краю печінки необхідно з’ясувати:

   1. його рухливість +

   2. форму краю печінки +

   3. консистенцію печінки +

   4. поверхню печінки +

ВАРІАНТ 3.2.9

1. Методика установки кисті руки при проведенні поверхневої пальпації живота:

   1. За бажанням лікаря

   2. кисть руки кладеться всією долонною поверхнею на передню стінку живота, з ледь зігнутими пальцями +

   3. долонна поверхня кисті руки не торкається передньої стінки живота, а кінцеві фаланги пальців розташовані перпендикулярно до органу, що пальпуємо

   4. пальпацію проводимо лише ребром кисті

2. В нормі натискування в точці Кера:

   1. помірно болюче

   2. болюче

   3. неболюче +

   4. періодично болюче

3. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в епігастральній ділянці виділяють:

   1. праву клубову ділянку

   2. власне епігастральну ділянку +

   3. ліве підребір’я +

   4. праве підребір’я +

   5. ліву клубову ділянку