1.2.Система цін в економіці

Оскільки ціна обслуговує оборот реалізації та придбання товарів, то, відповідно, в ціні однаковою мірою повинні бути враховані інтереси як виробника, так і споживача продукції. Це, в свою чергу, залежить від того, де, коли і при яких умовах відбувається угода (купівля-продаж).

Для вартісної оцінки результатів угоди і витрат використовуються різні види цін. І вітчизняний, і світовий досвід показує, що використовується безліч видів цін, пов'язаних з особливостями тих товарів, що купуються (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби тощо) і таких, що продаються.

Незважаючи на розмаїття цін, що діють на ринку, між ними існує залежність. Варто лише внести зміни в рівень однієї ціни, як ці зміни відбиваються в рівнях інших цін. Це пояснюється тим, що, по-перше, існує єдиний процес формування витрат на виробництво; по-друге, всі суб'єкти ринку є взаємозалежними; по-третє, має місце тісна взаємодія всіх елементів ринкового механізму.

В залежності від того, яка ознака взята за основу для класифікації, всі види цін можна поділити на різні групи:

• за характером обороту;

• за ступенем конкуренції та державним впливом;

• за способом фіксації ціни;

• за способом одержанні інформації про рівні цін;

• за залежністю від виду ринку;

• за фактором часу;

• за умовами постачання і продажу;

• за масштабами тощо.

Характер обороту

За характером обороту, що обслуговується, розрізняють наступні види цін.

Оптові ціни придбання і продажу. Оптовою вважається ціна, за якою підприємства реалізують вироблену (або придбану раніше) продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям зазвичай великими партіями (оптом). До оптових цін відносяться закупівельні ціни, за якими сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам, організаціям, фірмам, промисловим підприємствам для подальшої переробки. У міжнародній торгівлі угоди, за рідким винятком, являють собою оптові операції і відбуваються вони за оптовими цінами. Біржова ціна також вважається оптовою.

Роздрібні ціни - це ціни продажу індивідуальному чи дрібнооптовому покупцю, переважно кінцевим споживачам.

У сфері обертання діють знижки-націнки (оптово-збутова, роздрібна).

Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника є постачальницько-збутовою надбавкою (націнкою).

Різниця між оптовими цінами купівлі (закупівлі) і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).

Вставка 1.2.

На ринку одягу для дітей сьогодні можна виділити приблизно 10 компаній-виробників і імпортерів, середньомісячний оборот яких складає приблизно $20-22 тис., і більше 150 підприємств, які щомісячно «обертають» $6-8 тис. Конкуренція між операторами відбувається переважно на ціновому рівні. Роздрібна торгова націнка на дитячий одяг в столичних магазинах досягає 90-100%. Ринкові торговці «накручують» 50-60%. В період знижок ділери за 2 тижні продають приблизно 30% товару. Робити велику націнку на дитячі товари недоцільно, оскільки специфіка торгівлі дитячим одягом полягає в необхідності регулярно пропонувати покупцям нові колекції недорогого одягу. Адже батьки вимушені оновлювати гардероб кожного сезону. [7]