2.6.Види та порядок відкриття рахунків в ів.

Банки можуть відкривати за зверненням клієнтів ЗЕД: поточні рахунки в ІВ,вкладні (депозит) рахунки в ІВ. Поточні відкриваються для: зберігання грошей в ІВ,проведення розрахунків в ІВ (готівковою та безготівковою формами),здійснення інвестицій за кордон,зарахування, використання та погашення позик, кредитів в ІВ,натходження іноземних інвестицій в Україну. Поточні рахунки в ІВ можуть бути відкриті:ЮО резидентом України для здійснення поточної ЗЕД,представником ЮО нерезидента України з правом здійснення підприємницької діяльності або без права,дипломатичним консультантом та іншим офіційним представником іноземної держави,іноземними інвесторами. Вкладний (депозитний) рахунок-це рахунок, що відкривається клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передані ним в управління на встановлений срок або без встановлення такого сроку під визначений % або дохід та підлягають поверненню згідно умов договору.

2.8.Облік продажу ІВ.ІВ може продаватися:за ініціативою самого підприємства для одержання коштів у національній валюті,в разі обов’язкового продажу ІВ, що була придбана на міжбанківському валютному ринку і не була використана за призначенням протягом 5 банківських днів, в разі обов’язкового продажу ІВ, одержану як готівку від здійснення діяльності на території митниці, вокзалів та аеропортів при наданні певних послуг нерезидентам ФО, а також отриманої при сплаті державного мита.Для продажу наявної у підприємства ІВ, воно подає в уповноважений банк заявку.В обліку дохід від реалізації ІВ проданої на міжбанківському валютному ринку відображають за Кт рах.711 «дохід від реалізації ІВ», а еквівалент цієї суми, а також комісійні сплачені банку та біржі відображають за Дт рах. 942 «собівартість реалізації ІВ», 84 «інші операційні витрати» із подальшим зарахуванням доходів та витрат у складі фінансових результатів.У разі продажу безготівкової ІВ уповноважені банки самостійно утримують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і самостійно направляють дані суми до пенсійного фонду.

2.7.Облік купівлі ІВ.Операції з купівлі ІВ здійснюють як резиденти, так і нерезиденти виключно через уповноважені банки або інші кредитно-фінансові установ.Для придбання валюти на біржі, для її перерахунку за кордон, чи здійснення інших операцій з ІВ суб’єкту ЗЕД необхідно одержати індивідуальну ліцензію НБУ.Проводяться операції з придбання та продажу ІВ виключно на міжбанківській валютній біржі або аукціонах НБУ через уповноважені банки, які купляють ІВ за дорученням клієнта.Суб’єкти підприємницької діяльності можуть купляти ІВ з метою:для забезпечення виконання своїх зобов’язань перед нерезидентом з імпорту товарів, робіт чи послуг;на покриття витрат на відрядження за кордон;для розрахунків за картками міжнародних валютних систем;для сплати мита та інших документів за оформлення товарів на митниці; погашення кредитів в ІВ№репатріації капіталу, який належить іноземному інвестору; сплати дивідендів іноземному інвестору;інші цілі, які передбачаються законодавством України.Для придбання ІВ підставою може бути один із наступних документів: договір із нерезидентом,вантажно-митна декларація, акт приймання-здачі виконаних робіт або надання послуг,ін.. документ, що засвідчує виконання взаємних зобов’язань сторін,документи, які передбачені для документарної форми розрахунку (акредитиви, векселі).Придбана ІВ може бути викор. виключно на ті цілі, на які вона куплялася, якщо протягом 5 банківських днів ІВ не була використана на такі цілі, то така ІВ повинна бути продана на міжбанк.вал.ринку.