18.Теорії грошей. Закон грошового обігу.

Металічна – стосується золотих і срібних грошей.

Номіналістична – гроші-це умовні знаки вартість яких визначалась їх найменуванням.

Кількісна теорія – кількість грошей впливає на ціну. Чим більше грошей в обігу тим вище ціни і менша вартість грошей.

Кейнсіанська – вартість грошей визначається їх ліквідацією – це те що завжди в ціні.

Марксиська – товарні ціни залежать від кількості грошей при неповноцінних грошах.

Монетариська – емісія грошей не повинна перевищувати середньорічних темпів зростання ввп та очікуваної інфляції.

Грошовий обіг - неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу. Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах.

Кількість грошей прямо пропорційна сумі цін усіх проданих товарів і обернено пропорційна кількості обертів однойменних одиниць граней. Граней повино бути стільки скільки є товару вітчизняного виробництва.

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

К=Ц-К+П-ВК/О

К – кількість грошей в обігу.

Ц – ціни товарів і послуг.

К – товари подані в кредит.

П – платежі для яких наступив термін оплати.

ВП – це взаємопогашені платежі.

О – кількість обертів.

19. Суть, причини виникнення та соціально – економічні наслідки інфляції. Методи стабілізації валют.

Інфляція – це знецінення грошей.

Зовнішнім проявом інфляції виступає підвищення цін, що є прямою формою знецінювання грошей. Як явище інфляція вже була відома в рабовласницькому суспільстві в умовах дії монетних грошових систем. Причиною знецінювання монет було навмисне зменшення в них грошового металу. Так, у Римській імперії імператором Семптимієм Севером в 198 р. вміст міді в срібних монетах було збільшено на 50-60 %, що призвело до знецінювання грошей і зростання цін.

Наслідки інфляції в соціальній сфері: зростання цін, зниження реальних доходів поселення, бідність поселення, невпевненість у майбутньому, загострення соціальних суперечок, політична нестабільність.

Наслідки інфляції в економічній сфері: затоварювання виробництва, скорочення плато сиро поширеного попиту, спекуляція, зростання обсягів бартеру, уповільнення товарообороту, нестача платіжних засобів, падіння курсу цінних паперів, погіршення платіжного курсі країни.

Враховуючи особливості інфляції проводять такі заходи: Вдосконалення структури виробництва, прискорення науково технічного прогресу, податкова реформа, розвиток бізнесу, зменшення витрат на управління, удосконалення інвестиційної політики, конверсія.

20. Ринок: суть, функції, умови функціонування. Види ринків.

Ринок – це економічна категорія яка виражає економічні відносини між покупцями і продавцями, що складають з приводу купівлі продажу товарів.

Функції ринку: регулююча, стимулююча, інформаційна, розподільча, контролююча, вимірювальна, відтворювальна, сануюча.

ринок - це головний регулюючий механізм усього суспільного відтворення, який реалізує свої функції через багатогранну сукупність виробничих відносин, що формуються в процесі товарного обміну.

Умови функціонування:

Економічні: різні форми власності, різні форми господарювання, наявність конкуренції, доступність інформації, вільне ціноутворення, ринкова інфраструктура.

Політичні: стабільна політика в країні, гарантії щодо збереження майна суб’єктів ринку, виключення можливостей націоналізації.

Юридичні: нормативна база, захист суб’єктів ринку від державного бюрократизму, спрощена процедура реєстрації суб’єктів ринку, державний арбітраж як спосіб вирішення спільних питань.

Соціальні: прагнення покупців купувати товари які відповідають їхнім смакам і уподобанням, моральні і релігійні норми які відповідають умовам ринку, висока кваліфікація кадрів.

Види ринків: Ринок предметів споживання і послуг, Ринок засобів виробництва, Фінансовий ринок, Кредитний ринок, Ринок цінних паперів, Валютний ринок, ринок праці, ринок інформації.