13.Економічні ресурси, їх види. Вибір альтернативних варіантів використання ресурсів. Виробничі можливості і крива виробничих можливостей.

Економічні ресурси (продуктивні сили) – це все те, що необхідно суспільству для вироблення благ і надання послуг: сировина, устаткування, будівлі, машини, засоби зв’язку, робоча сила і земля.

Основними видами економічної інформації є фінансова, комерційна, валютна, торговельна, банківська, техніко-технологічна, патентна та ін.

Крива можливостей.

КВМ — це геометричне місце точок, кожна з яких представляє альтернативу можливого виробництва поєднання двох видів чи двох типів товарів в умовах раціонального використання обмежених ресурсів. Якщо нанести цифри на графік, отримаємо точки, які показують варіанти вибору ресурсів. З'єднавши їх, одержимо криву виробничих можливостей. Рухаючись по кривій, маємо можливість спостерігати різні варіанти у комбінації ресурсів. Якщо ресурси розподілити так, що виробництво здійснюється у межах виробничих можливостей (точки А, В, С, Д, Е), то досягаються найвища ефективність економіки і правильність вибору. У цьому разі точка К свідчить про недостатньо ефективне використання виробничих можливостей, а точка N знаходиться поза межею таких можливостей, отже є нереальною за даного рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва тощо. Тому зміщення кривої виробничих можливостей вліво свідчить про їх зростаюче невикористання. Свого максимуму воно досягає під час економічних криз.

14. Риси, причини та історичні умови виникнення товарного виробництва.

Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.

Дві обов'язкові передумови необхідні для виникнення і функціонування товарного виробництва:

Наявність суспільного поділу праці, Економічне відокремлення виробників.

Товарне виробництво буває двох видів: Просте - існує поряд з натуральним, Розширене - означає кінець натурального. товаром стає навіть праця.

Основні загальні ознаки товарного виробництва: суспільний поділ праці; економічна відособленість виробників; еквівалентність відносин; ринковий зв'язок між виробниками і споживачами; визнання суспільного характеру праці через ринок; здійснення економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу; виробництво для обміну і в розрахунку на вигоду; конкуренція.

Загальною умовою існування товарного виробництва виступає суспільний поділ праці. Його суть полягає у тому, що виробники спеціалізуються на виготовленні певних продуктів.

Товарне виробництво, що виникло в умовах розпаду первіснообщинного ладу, поступово посилює свої позиції і в епоху пізнього середньовічна, стає панівним у суспільстві, потіснивши натуральне виробництво на другий план. Проте дійсна історія товарного виробництва починається з моменту буржуазних революцій, які відкрили широкий простір для існування товарного виробництва. Саме з цього моменту товарне виробництво набуває характеру загального. Останнє виявляється в тому, що практично всі продукти людської праці набувають форми товару і надходять у споживання через акт купівлі-продажу. За К.Марксом, показником загального характеру товарного виробництва виступає те, що і робоча сила, яка від природи не є товаром, купується і продається на ринку.