8.Економічні потреби , їх роль у розвитку виробництва. Закон зростання потреб, механізм його дії. Безмежність потреб.

Потреби - це об'єктивні умови існування людини. Розвиваючись, людина створює свої потреби і здібності, продукти і послуги, відносини і суспільні інститути. Людина намагається задовольнити насамперед найнагальніші свої потреби - фізіологічні, зокрема. Якщо вони задоволені, то певний час ці потреби перестають бути рушійним мотивом для людини. У неї виникає бажання задовольнити наступні за вагомістю потреби.

Потреби мають властивість зростати. Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Одне з фундаментальних положень економічної теорії полягає в тому, що матеріальні й особливо духовні потреби суспільства є безмежними, а економічні ресурси, необхідні для задоволення цих потреб, є обмеженими. Закон зростання потреб характеризує не лише зростання, тобто появу дедалі нових і нових потреб, а й зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому, від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого суспільного життя.

7.Показники ефективності суспільного виробництва.

Ефективність є основною метою виробництва. Ефективність показує з якими затратами виробництва блага і на скільки вони потрібні суспільству.

Ефективність є : соціальна і економічна.

Соціальна ефективність – показує чи потрібні суспільству вироблені блага . Якщо в суспільстві постійно зростає рівень життя, то виробництво соціально – ефективне.

Показники рівня життя:

1. Заробітна плата.

2. Умови праці.

3. Економія.

4. Здоровя.

5. Житлова проблема.

6. Умови відпочинку.

Економічна ефективність показує в що обходиться виробництво одиниці благ.

Показники економічної ефективності :

1. Матеріаловіддача - це показник ефективного використання сировини.

2. Матеріаловмісткість - обернений показник.

3. Фондовіддача.

4. Фондовмісткість.

9.Економічні інтереси, їх класифікація, взаємозв’язок з потребами.

З потребами тісно пов’язані економічні проблеми. Інтереси виникають тоді, коли потреби усвідомлюються, як конкретна мета.

Економічні інтереси – це усвідомлені потреби, для задоволення яких людина вибирає певну економічну поведінку.

Види економічних інтересів:

1. За суб’єктами: особисті, колективні, суспільні.

2. За об’єктами: майнові, фінансові, інтелектуальні.

3. За часовою ознакою: поточні, перспективні.

4. За важливістю: головні, другорядні.

5. За ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.

Інтереси тісно пов’язані з потребами:

1. Є формою виявлення потреб.

2. Відображають рівень задоволення потреб.

3. Завжди спонукають людину до дій.

10.Власність як економічна категорія. Юридичний та економічний аспект власності. Обєкти та суб’єкти власності.

Власність є економічною основою суспільства, відіграє основну роль, тому що :

1. Визначає економічну структуру суспільства.

2. Формує соціальну структуру суспільства.

3. Визначає форми розподілу.

4. Визначає особливості споживання.

Власність розглядають з 2 – ох сторін:

1. Як юридичну категорію.

2. Як економічну категорію.

Як юридична категорія власність виражає майнові відносини між людьми. Тобто це ті відносини які виникають з приводу привласнення майна.

Власність як економічна категорія виражає економічні відносини, тобто відносини з приводу привласнення засобів виробництва та його результат.

Економічні відносини власності реалізуються через об’єкти та суб’єкти власності.

Обєкти – це все те, що можна привласнити (крім людини).

Субєкти – персоніфіковані носії відносин власності.

Власність є історичною категорією – це означає, що на кожному етапі людського суспільства була певна форма власності, яка відображає рівень розвитку виробництва та особливості привласнення майна.