39. Бюджетно – податкове рег. Ек.

Державний бюджет - це головний фінансовий план держави, найбільший централізований грошовий фонд, що перебуває в розпорядженні держави. Державний бюджет виконує такі функції:

- фіскальну: ця функція полягає у вилученні за допомогою податків частини доходів

- розподільчу: ця функція полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури;

- стимулюючу: ця функція проявляється в тому, що змінюючи ставки оподаткування, використовуючи тарифи, пільги, уряд впливає на циклічні коливання економіки;

- контрольну: ця функція полягає в тому, що бюджет в грошовому вираженні виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.

Бюджет складається з доходів та витрат.

Доходи бюджету - це виражені в грошовій формі відносини власності між державою, підприємствами і громадянами в процесі вилучення (присвоєння) державою частини продукту.

Державні доходи поділяються на :

- внутрішні - це доходи , які держава отримує всередині країни;

- зовнішні – це доходи, які держава отримує за кордоном.

Основним джерелом внутрішніх доходів є податки. Податки - це встановлені вищим органом законодавчої влади обов’язкові платежі, що сплачуються фіз. та юр. о. в розмірах і термінах,передбачених законом.

Податки виконують такі функції:

- фіскальну – за допомогою под. формуються фінансові ресурси країни, фінансуються державні витрати;

- регулюючу – за допомогою под. здійснюється регулювання грошових доходів, процесу нагромадження;

- соціальну – за допомогою под. підтримується соц. рівновага між доходами різних соціальних груп;

- стимулюючу – под. стимулюють інвестиційний рух, прискорюють темпи економічного росту.

Основними елементами податку є:

- суб’єкт – це платник податку;

- об’єкт – предмет, що оподатковується (дохід, майно);

- джерело - це дохід суб’єкта, з якого сплачується податок;

- податкова ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування;

- податкова квота - сума податку з одного об’єкту;

- податкові пільги – це повне або часткове звільнення від податку у відповідності з законодавством.

Мобілізуючи кошти в казну держави через податки, уряд здійснює видатки. Державні видатки - це відносини власності (присвоєння) між державою і юр. та фіз. о. в процесі розподілу і споживання частини національного доходу. Основними напрямками державних видатків є:

- видатки на соціальні потреби (освіта, охорона здоров’я, культура, соціальний захист);

- видатки на економічні цілі (житлове будівництво, розробка природних ресурсів, сільське господарство, транспорт, зв’язок, прогнозування економіки, охорона навколишнього середовища, утримання апарату управління);

- видатки на погашення зовнішнього боргу;

- внески у міжнародні організації.

Якщо витрати перевищують доходи, виникає дефіцит бюджету. Виникнення дефіциту зумовлене економічною кризою, мілітаризацією економіки, зростанням заборгованості місцевих бюджетів, безконтрольним збільшенням витрат бюджету, зростанням масштабів тіньової економіки, низькою фінансовою дисципліною. Для подолання дефіциту бюджету держава вживає такі заходи:

- виплата боргів за рахунок золотовалютних резервів;

- конверсія;

- викуп короткотермінових зобов’язань шляхом випуску нових займів під більш високий відсоток;

- зменшення масштабів тіньової економіки;

- покращення фінансової дисципліни;

- податкова реформа;

- грошова емісія.

Дефіцит бюджету породжує державний борг. Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:

- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

- циклічні спади;

- скорочення податків без відповідного зменшення державних витрат.