3 Страйк як крайнiй засiб вирiшення колективних трудових спорiв. Умови проведення страйку.

Страйк — це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи працiвниками пiдприємства, установи, органiзацiї з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).

Страйк застосовується як крайнiй засiб вирiшення колективного трудового спору у зв’язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працiвникiв або уповноваженого ними органу, профспiлки, об’єднання профспiлок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Вiдповiдно до ст. 44 Конституцiї України тi, хто працюють мають право на страйк для захисту своїх економiчних i соцiальних iнтересiв. Страйк може бути розпочато, якщо примирнi процедури не привели до вирiшення колективного трудового спору, або власник чи уповноважений ниморган ухиляється вiд примирних процедур, або не виконує угоди, досягнутої в ходi вирiшення колективного трудового спору.

Рiшення про оголошення страйку на пiдприємствi приймається за поданням органу профспiлкової чи iншої органiзацiї найманих працiвникiв

Рiшення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Страйк вважається галузевимчи територiальним, якщо на пiдприємствах, на яких оголошено страйк, кiлькiсть працюючих становить бiльш як половину загальної кiлькостi працюючих

вiдповiдної галузi чи територiї. При цьому нiкого не може бути примушено до участi або до неучастi у страйку

Орган (особа), який очолює страйк, зобов’язаний письмово попередити власника або уповноважений ниморган не пiзнiш як за сiм днiв до початку страйку, а у разi прийняття рiшення про страйк на безперервно дiючому виробництвi — за 15 днiв.

У разi проведення зборiв, мiтингiв, пiкетiв за межами пiдприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повiдомити про запланований захiд мiсцевий орган виконавчої влади чи орган мiсцевого самоврядування не пiзнiш як за три днi.

Страйк на пiдприємствi очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцiєю) найманих працiвникiв при прийняттi рiшення про оголошення страйку. Галузевий

або територiальний страйк очолює (координує) орган (особа),визначений конференцiєю, зборами, пленумом чи iншим виборним органом представникiв найманих працiвникiв, профспiлкових чи iнших органiзацiй працiвникiв.

Пiд час страйку сторони колективного трудового спору зобов’язанi продовжувати пошук шляхiв його вирiшення, використовуючи для цього всi наявнi можливостi

Порядок здiйснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної безпеки, охорони здоров’я, прав i свобод iнших людей. Заборона

страйку можлива лише на пiдставi закону

Незаконними визнаються страйки:

а) оголошенi з вимогами про змiну конституцiйного ладу, державних кордонiв та адмiнiстративно-територiального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;

б) оголошенi без додержання найманими працiвниками, профспiлкою, об’єднанням профспiлок чи уповноваженими ними органами

в) розпочатi з порушенням найманими працiвниками, профспiлкою, об’єднанням профспiлок чи уповноваженими ними органами вимог вищезазначеного Закону;

г) якi оголошенi або проводяться пiд час здiйснення примирних процедур.

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працiвниками роботи створює загрозу життю i здоров’ю людей, довкiллю або перешкоджає запобiганню стихiйному лиху, аварiям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiї їх наслiдкiв. Забороняється проведення страйку працiвникiв органiв прокуратури, суду, Збройних Сил України, органiв державної влади, безпеки та правопорядку

Пiд час страйку для працiвникiв передбачено ряд гарантiй.

Так, участь у страйку працiвникiв, за виняткомстрайкiв, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до

дисциплiнарної вiдповiдальностi. За рiшеннямнайманих працiвникiв чи профспiлки може бути створено страйковий фонд з добровiльних внескiв i пожертвувань. За працiвниками, якi

не брали участi у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливостi виконувати свої трудовi обов’язки, зберiгається заробiтна плата у розмiрах, не нижчих вiд установлених

законодавствомi укладенимна цьому пiдприємствi колективним договоромяк за час простою не з вини працiвника. Облiк таких працiвникiв є обов’язком власника або уповноваженого

ниморгану.

Органiзацiя страйку, визнаного судомнезаконним, або участь в ньому є порушенням трудової дисциплiни. Час страйку працiвникам, якi беруть в ньому участь, не оплачується. Час участi

працiвника у страйку, що визнаний судомнезаконним, не зараховується до загального й безперервного трудового стажу.

ТЕМА

Поняття та змiст нагляду i контролю за дотриманням законодавства про працю

реалiзацiї цього конституцiйного положення в країнi

Нагляд за охороною працi — це особлива правова форма правозастосовної дiяльностi шляхом реалiзацiї захисної функцiї по додержанню законностi в трудових правовiдносинах, вiдповiдностi

дiй роботодавця приписам трудового законодавства.

контроль за додержаннямзаконодавства про оплату працi на пiдприємствах здiйснюють:

1) Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики України та його органи;

2) фiнансовi органи;

3) органи Державної податкової служби;

4) профспiлки та iншi органiзацiї, що виражають iнтереси

працiвникiв.

Контроль — це дiяльнiсть спецiальних органiв i посадових осiб, якi згiдно з чинним законодавством перевiряють дотримання законодавства про працю як на пiдприємствах, в установах,органiзацiях, що безпосередньо їм пiдпорядковуються, так i на тих,якi не перебувають у їх безпосередньому вiданнi, з правом втручання у внутрiшньогосподарську дiяльнiсть

Види контролю:

1) Залежно вiд вiдомчого пiдпорядкування:

— вiдомчий (внутрiшнiй);

— позавiдомчий (зовнiшнiй);

2) Залежно вiд органiв, якi здiйснюють контроль:

— державний;

— громадський;

3) Залежно вiд часу проведення:

— попереджувальний (на стадiї розроблення нормативних актiв);

— поточний.

Види органiв, якi здiйснюють нагляд i контроль: