2. Проаналізуйте суть, функції та умови існування ринку

Останніми роками в світі і в Україні з’явились нові і найпопулярніші категорії – «ринок», «ринкова економіка», «ринкові відносини», «ринкове господарство».

В економічній літературі ці поняття, як правило, ототожнюють. Проте це не зо-всім правильно.

Ринкова економіка – це сфера прояву і відтворення відносин товарного вироб-ництва. Це вища форма його організації.

Ринкове господарство є сферою обміну, сукупністю купівлі-продажу, яка гене-рує безперервність відтворювального процесу.

Ринок – це механізм, спосіб господарювання (спосіб організації товарного вироб-ництва) (рис. 10.1).

Отже, загальним підґрунтям існування, функціонування і розвитку цих категорії і понять є товарне виробництво, основу якого становить суспільний поділ праці, еко-номічне відокремлення виробників і розвинуті економічні зв’язки між господарськи-ми одиницями на основі закону вартості.

Ринок – це і об’єктивна економічна категорія. Законами, декретами постановами, указами будь-якої владної структури сформувати ринок нікому і ніколи не вдавалось.

Проте суспільство і держава можуть і повинні створити сприятливі умови для його формування (рис. 10.2 ).

Глибше сутність ринку можна розкрити через функції, які він виконує (рис. 10.3). Розглянемо найважливіші з них:

1. Відтворювальна функція. За допомогою неї здійснюється:

- забезпечення постійності і стабільності економічних зв’язків між виробництвом і споживанням і на основі цього – безперервність процесу суспільного відтворення;

- формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими на-ціональними економіками в масштабі світового ринку. З допомогою цієї функції здійснюється оборот сукупного суспільного продукту та його складових частин.

2. Регулювальна функція. Ринок:

- активно впливає на рівень витрат та виробництво будь-якого товару, на розвиток науково-технічного прогресу;

- приводить у відповідність платоспроможний попит і пропозицію, нагромаджен-ня й споживання та інші пропорції. Внаслідок цього ринок не знає дефіциту, тоЕкономічна теорія

варного голоду та інших негативних наслідків у сфері споживання, які існували в колишній адміністративній системі;

- забезпечує структурні зміни в економіці і диверсифікацію виробництва;

- сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утво-рення середньої норми прибутку.

3. Стимулююча функція:

- ринок сприяє заохоченню тих, хто найраціональніше використовує фактори ви-робництва;

- ринок спонукає товаровиробників знижувати індивідуальні витрати порівняно із суспільно-необхідними витратами, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їхню якість та споживчі властивості.

4. Інтегрувальна:

- ринок «зшиває «економіку в єдине ціле, розвиваючи систему економічних зв’язків як по горизонталі, так і по вертикалі між усіма рівнями управління і сферами еко-номіки;

- ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світо-вої економіки.

5. Розподільна:

- за допомогою ринкових цін він диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених.

6. Функція санації:

- ринок сприяє очищенню економічних систем від неефективних і збиткових під-приємств;

- ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспро-можних господарств і підтримує найефективніші.

7. Функція посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах окре-мих країн і світового господарства.

8. Інформаційна функція:

- ринок за допомогою своїх економічних сигналів (цін, відсотків за кредитами, об-сягів попиту та пропозиції на товари і послуги тощо) поширює знання важливих відомостей і оперативно вносить зміни в плани діяльності всіх суб’єктів господа-рювання.

21. ринки бувають: ринок засобів виробництва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації, ринок науково-технічних розробок, ринок робочої сили, ринок житла і т. д. У середині цієї структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ін. Тобто, ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожний товар чи послуга має свій ринок. З територіальної точки зору, ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній ринок у свою чергу може бути національним, регіональним і локальним (місцевим). Національний - це весь внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів. Регіональний - ринок окремого територіального підрозділу (республіки, краю, області, району). Локальний - ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів. Регіональні й локальні ринки, на відміну від національних, не мають чітко окреслених кордонів.

Моделі ринку Виробники товарів пропонують свою продукцію на ринку, де вони взаємодіють з іншими виробниками, споживачами та ін.суб’єктами ринкових відносин. Умови взаємодії учасників і ціноутворення на ринках залежить від типу ринкової структури. Досконала конкуренція – тип ринкової структури, якій властиві такі риси: велика кількість продавців і покупців, кожен з яких не може самотужки вплинути на ціну; однорідність блага та вподобань; прозорість ринкових відносин і доступність інформації про ринкові процеси; відсутність вхідних і вихідних бар’єрів до ринку. Монополія – ринкова структура, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників даного товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Монополії бувають: чиста, природна, проста, дискримінаційна, закрита та відкрита. Олігополія – структура ринку, яка посідає проміжне місце між монополією та монополіст.конкуренцією. вона характеризується тим, що на ринку діє невелика к-ість підприємств, які мають неоднакову ринкову владу; може мати місце нецінова конкуренція; вступ до галузі ускладнений через різні бар’єри. Але головна риса олігополістичного ринку – загальна взаємозалежність його учасників. Монополістична конкуренція – тип ринку, на якому діє велика к-ість невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого товару. Продавці при встановленні цін і визначенні обсягів продажу своїх товарів не враховують реакцію конкурентів; ринок має відносно невисокі вхідні та вихідні бар’єри.