7. Охарактеризуйте категорії і науково-технічний прогрес, науково-техн. Революція. Етапи і риси нтр

Економічний прогрес — поступальний розвиток усієї економічної системи, кож-ного її елемента: продуктивних сил та техніко-економічних відносин (водночас тех-нологічного способу виробництва), організаційно-економічних відносин, виробни-чих відносин, або відносин економічної власності та господарського механізму.

Критерії економічного прогресу — ознаки, показники, на основі яких обґрунтову-ється оцінка сутності та якості поступального розвитку економічної системи і, пере-дусім, головної продуктивної сили — людини.

Важливим критерієм розвитку продуктивних сил є співвідношення між масоюзастосовуваних засобів виробництва і кількістю зайнятих у виробництві робітників,або технічна будова виробництва. Також слід розрізняти такі критерії економічногопрогресу: рівень розвитку робочої сили, засобів праці, науки, форм та методів органі-зації виробництва, використовуваних сил природи, інформації.

Важливу роль у розвитку економічного прогресу відіграє науково-технічний про-грес. В історії розвитку техніки виділяють три основних етапи. Перший етап тривав зкінця XVIII ст., коли виникають перші машини та механізми, до кінця XIX ст., до мо-менту виникнення машинного виробництва. Другий етап тривав з початку минулогостоліття до 70-их років і ґрунтувався на машинній праці. Третій етап триває зараз,він ґрунтується на поєднанні розуму людини та праці високотехнологічних машин.

Революційною формою НТП є науково-технічна революція. Революційна формахарактеризується появою принципово нових видів техніки, предметів праці, фунда-ментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування. В історії НТП виділя-ють дві революції. Перша — почалась наприкінці XVIII ст. — початку XIX ст. (появамануфактур). Друга революція почалась в кінці XIX ст. і триває до нашого часу (їїназивають електротехнічною революцією). НТР має свої особливі риси:

НТР є перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу;

при НТР відбуваються фундаментальні зміни в техніці;

докорінна зміна головної продуктивної сили — людини;

докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів ізнаперед заданими властивостями;

впровадження принципово нових технологій, створених на базі фундаменталь-них відкриттів;

зміна використання людиною природи.

8 Проаналізуйте зміст, структуру суспільного виробництва та основні показники його ефективності.

Суспільне виробництво- це процес відтворення різноманітних благ і послуг яке включає в себе матеріалне і не матеріальне виробництво.

До елементів способу виробництва належать

• Безпосереднє виробництво

• Процес розподілу

• Процес обміну

• Процес споживання

Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох факторів: особистого й речового. Особистий фактор виробництва представляють трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва. Це — працівники промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі, комунального господарства, науки, культури, охорони здоров*я, тобто всі ті категорії трудящих, результатом праці яких є певний корисний результат (матеріальний продукт або послуга).

Суспільне виробництво ґрунтується передусім на природних факторах. У загальному плані виробнича взаємодія людини й природи здійснюється шляхом втягування у господарський обіг відповідних ресурсів та обміну речовин між людиною і навколишнім природним середовищем. У результаті праці природні ресурси набувають конкретних властивостей, які задовольняють певні потреби суспільства. Всі матеріальні блага, що споживаються людьми, а також засоби виробництва являють собою здебільшого модифіковані людською працею елементи природи.

Однією з найважливіших якісних характеристик суспільного виробництва є його ефективність. Розрізняють соціальну та економічну ефективність. Соціальна ефективність виражає ступінь задоволення особистих потреб суспільства. Вона показує, наскільки господарська діяльність спрямована на саму людину, відповідає її потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то, звичайно, дане суспільне виробництво є соціально ефективним.

Між соціальною та економічною ефективністю існує взаємозв'язок. З одного боку, поліпшення задоволення особистих потреб усіх членів суспільства об'єктивно вимагає зростання економічної ефективності. Так, не можна підвищити добробут народу, не забезпечивши істотне зростання продуктивності суспільної праці. Економічна ефективність виступає могутньою підоймою вирішення соціальних проблем. З іншого боку, підвищення соціальної ефективності виступає вирішальним фактором раціонального та економного ведення господарства в інтересах суспільства та окремих його членів.