46 Економічні кризи. Особливості економічних криз другої половини хх ст.. Системна економічна криза і особливості її протікання в Україні.

Економічна криза — фаза економічного циклу, під час якої відбувається різке відновлення порушених відтворювальних пропорцій шляхом спаду виробництва, недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття та ін. Це явище періодично повторюється і виявляється у надвиробництві капіталу і товарів. При цьому надвиробництві не абсолютному, а відносному, що передбачає більшу кількість вироблених товарів, ніж та, яку може спожити суспільство. Криза означає відносне надвиробництво внаслідок обмеженого платоспроможного попиту населення, що пояснюється збіднінням робітничих мас. Кризи глибоко вражають і руйнують усе народне господарство.

Криза надвиробництва характеризується тим, що охоплює всі сфери господарства, їй властиві велика глибина і тривалість, у ній відображається вся сукупність суперечностей і диспропорцій;

Промислова криза виявляється у невідповідності між масою вкладених у галузь виробничих сил і можливістю їх прибуткового застосування.

Проміжна криза відрізняється від циклічної тим, що вона не розпочинає новий цикл, а перериває на певний час перебіг фази піднесення або пожвавлення. Така криза менш глибока та тривала і має локальний характер.

Галузева криза - це криза в одній з галузей народного господарства, що може виникнути у будь-якій фазі циклу (наприклад, криза у сільському господарстві, на транспорті).

Економічна криза 1974 - 1975 рр. Розпочався він у США, Англії та ФРН і майже водночас охопила всі розвинуті капіталістичні країни, у тому числі Японію і країни Західної Європи. Така синхронність кризи в післявоєнний період спостерігалася вперше, що пояснюється новими явищами у розвитку світової економіки. Після Другої світової війни відбулася глибока трансформації сучасного капіталізму, зумовлена динамічними змінами в розвитку продуктивних сил у звязку з третьої науково-технічною революцією (див. гл. 19), зростанням інтернаціоналізації виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і спеціалізації. На основі цих процесів були досягнуті схожість техніко-економічного рівня ведучих капіталістичних країн і велика взаємозалежність між національними економіками. Саме ці чинники зумовили значний спад виробництва під час кризи навіть у країнах, що пережили так зване «економічне диво» - швидке економічне зростання (ФРН, Японії, Італії). У цих країнах криза 1974-1975 рр.. був першим великим післявоєнним кризою.

Світова економічна криза 1980-1982 рр.. Найбільш тривалим за післявоєнний період був світова економічна криза 1980-1982 рр.., Що тривав три роки. Криза охопила весь капіталістичний світ, усі країни: промислово розвинені, малі і великі, а також багато країни, що розвиваються, з них найбільше - Аргентину та Бразилію. При загальному затяжному характер криза в США та Канаді проходив двома хвилями. Індекс промислового виробництва в розвинутих капіталістичних країнах склав в 1982 р. 95,5% по відношенню до 1979 р., в країнах, що розвиваються - 87,5%. Падіння виробництва в США в 1982 р. дорівнювало 8,2%, у країнах - членах ЄЕС - 1,2%. У світовій економічній кризі 1980-1982 рр.. виділяють два етапи. Спочатку він охопив Великобританію та Францію, а потім США та інші розвинені країни. На першому етапі криза розгорнувся в галузях, що виробляють предмети особистого вжитку, на другому він охопив важку промисловість (у тому числі чорну металургію).

Економічна криза в Україні має свої особливості. Протягом останніх років спостерігається різке посилення кризових явищ, інфляційні процеси охопили всю систему кредитної, фінансової і банківської діяльності, знижується ділова активність, збільшується міграція робочої сили у країни близького й далекого зарубіжжя, зростає частка тіньової економіки. Криза має системний характер, охоплює всі сфери життя суспільства — економічну, політичну й соціальну. Цьому сприяє те, що процес трансформації постсоціалістичного суспільства у новий для України тип соціально-економічного розвитку відбувається у важких умовах несприятливої кон'юнктури: розрив економічних зв'язків між галузями, підприємствами, містами і людьми; спекулятивне підвищення цін державою; різке зниження життєвого рівня більшості населення країни; спад виробництва ВВП; розв'язання урядом кризи неплатежів та ін. Все це перешкоджає виходу з кризи і робить її ще більш затяжною і глибокою, створює нестабільне економічне середовище.  Необхідні кардинальна структурна перебудова економіки України, перерозподіл капіталів із старих галузей у нові. Негативні наслідки економічних криз неминучі, але вони не повинні бути безглуздими. Якщо криза вже має місце, слід використовувати її як метод реформування структури народного господарства. У протилежному разі відбуватиметься подальше загострення суперечностей в усіх сферах суспільного життя. 

Питання № 49. моделі та рушійні сили економічного зростання господарств. Нова якість економічного зростання у ХХІ ст.

Розділ 1. Теорії економічного зростання