5. Які процеси мають назву матаморфогенних

6. Класифікація мінералів на хімічній основі.

Відповідно до кристалохімічної класифікації, згідно з хімічним складом та кристалічною структурою, мінерали поділяються на 4 типи: типи поділяються на класи, підкласи, групи у яких в певній послідовності розташовано мінеральні види.

1. Тип прості сполуки.  Прості сполуки – це самородні елементи, які являють собою гомоатомні мінерали. Цей тип утворює в природі біля 30 мінеральних видів. Серед них відома група благородних металів – платина, золото, срібло, осмій.

2. Сульфіди та їх аналоги.  До цього типу належить більш ніж 250 мінеральних видів, які представлено сірчаними, селенистими, телуристими, миш’яковистими та сурм’янистими сполуками металів. Тільки в класі сульфідів та селенідів у ролі видоутворюючих елементів зустрічаються галій, індій, талій, рутеній, родій.

3. Окисли, гідроокиси та оксигідрати. Поширені сполуки кремнію, заліза , алюмінію, марганцю, титану та хрому. 

4. Силікати та їх  аналоги. Силікати входять до складу майже всіх гірських порід і багато з них являються корисними копалинами - польові шпати, каолін, слюди тощо, або з них добувають цінні метали - берилій, літій титан, цирконій, цезій .

5. Сульфати, карбонати та їх аналоги.              Ці мінерали утворюють у природі близько 300 мінеральних видів, серед яких є цінні руди вольфраму – шеєліт, вольфраміт.

6. Галоїди. Це сполуки різних елементів з хлором, йодом, бромом, фтором. До цього типу належить близько 100 мінеральних видів і вони мають велике практичне значення.  Погляд зупиняється на друзах і окремих кристалах галіту – солі, яка використовується у харчовій промисловості. Сильвін являється сировиною для одержання калійних добрив, препаратів калію 

7. Що вивчає наука - ґрунтознавство.Найбільш важливі розділи ґрунтознавства.

Ґрунтознавство — це наука про ґрунти, їх утворення, склад, властивості, закономірності поширення, формування та розви-ток головної властивості — родючості, про найраціональніше ви-користання ґрунту.

До найбільш важливих розділів ґрунтознавства відносять вчення про генезис (формування) ґрунтів, географію ґрунтів, родючість і принципи її регулювання. За властивостями ґрунтів виділяють фундаментальні розділи ґрунтознавства: фізика, хімія та біологія ґрунтів, а за формами використання ґрунту – агрономічне, лісове та меліоративне ґрунтознавство. Особливий розділ, який використовує матеріали інших розділів ґрунтознавства, це класифікація ґрунтів – одна з найдискусійніших проблем генетичного ґрунтознавства. Вона служить таксономічною системою для картографії ґрунтів, характеристики й оцінки їх родючості, створення єдиного державного земельного кадастру.

8. Основні положення ґрунтознавства.

Основними положеннями грунтознавства є:  1. Поняття про грунт як самостійне природно-історичне тіло, яке формується в часі й просторі під впливом факторів грунтоутворення.  2. Учення про фактори та умови грунтоутворення (клімат, рельєф, грунтоутворюючі породи, живі організми, час).  3. Учення про грунтоутворюючий процес як складний комплекс елементарних грунтових процесів.  4. Учення про родючість грунту – його основну генетичну властивість.  5. Принципи систематики й класифікації грунтів.  6. Учення про зональність грунтів.