2.1.2. Texнолoгiчнi потреби комунально-побутових підприємств

До розглядаємої групи споживачів відносять великі комунально-побутові підприємства - пральні, лазні, хлібозаводи, лікарні тощо з витратою газу більш ніж 50 м³/год кожним, а також малі - з витратою газу менше 50 м^З/год - це підприємства громадського харчування і тоpгівлi, побутового обслуговування населення, які розміщені в окремих будинках.

Витрати газу для великих комунально-побутових підприємств (V^ВКП ) також визначають згідно норм витрат теплоти з урахуванням коефіцієнту годинного максимума [10].

3 метою спрощення при виконанні курсового проекту загальнi витрати газу великими комунально-побутовими підприємствами можна визначити по укрупненим показникам, виходячи з кількості газу, який споживається населенням на господарсько-побутові потреби:

V^ВКП = (0,3...0,5) V ^ГП (2.3)

де витрати газу по кожному з підприємств розподіляється у таких пропорціях:

1) пральні - V_МПр = (0,3...0,4)V^ВКП; 2) лазні - V_Лз =(0,1...0,2) V^ВКП; (2.4)

3. лікарні - V_Л =(0,01...0,1)V^ВКП; 4) хлібозаводи - V_Хл =(0,4...0,5) V^ВКП;

3гідно вимог [10] витрати газу на потреби підприємств торгівлі, побуто-вого обслуговування населения невиробничого ха­рактеру тощо (так звані малі комунально-побутові підприємства) враховують в кожній з груп кварталів у pозмipi 5% від витрат газу у житлових будинках.

V^МКП = 0,05 V ^ГП (2.5)

2.1.3. 0Палення , вентиляція I гаряче водопостачання житлових I громадських будинків

До розглядаємої групи споживачів відносять джерела теплопостачання:

1. централізованого - РОК, ТЕЦ, які виробляють теплоту для по­треб опалення, вентиляції i гарячого водопостачання кварталів з 3- і більше поверхо-вою забудовою (витрати теплоти на гаряче водопоста­чання 3-, 4-поверхових будинків не враховують - у квартирах встановлені проточні газові водонагрівачі типу ВПГ-23,2 і ця кількість теплоти вже врахована при визначенні витрат газу на господарсько-побутові потреби населения);

2. мiсцeвoгo - теплогенеруючі установки, які забезпечують потреби опа-лення та гарячого водопостачаня кожного з будинків у кварталах з 1-, 2-поверхо-вою забудовою.

Розрахункові витрати теплоти визначають у відповідності з вимогами [2], а при виконанні курсового проекту їx приймають згідно даних зведеної таблиці (див. табл. 1.3) максимально-годинних витрат теплоти на потреби опалення, вентиляції i гарячого водопостачання окремо для кожної з систем теплопоста-чання: централізованої та місцевих.

, м³/год. (2.6)

де Q_т - витрата теплоти на потреби теплопостачання, МВт: для централі-зованого джерела теплопостачання - теплова потужність РОК або ТЕЦ, місцевих теплогенераторів - сумарна витрата теплоти на потреби опалення i вентиляції кварталів з 1-, 2-поверховою забудовою;  -коефіцієнт корисної дії системи теплопостачання: для централізованої - =0,8...0,85, місцевих -  =0,7...0,75.