1.5.2. Розрахункові витрати теплоносія

Витрату теплоносія, який циркулює в тепловій мережі, на ділянці «джерело тепло-постачання (РОК) - квартал (КВ)», визначають окремо для опалення, вентиляції i га-рячого водопостачання з наступним підсумовуванням [2].

, т/год (1.8)

де G_ов - витрата теплоносія на потреби опалення, вентиляції, т/год; G_гв - також, гарячого водопостачання, т/год; К₅ - коефіцієнт, який враховує частку середньої витрати води на гаряче водопостачання в залежності від теплової потужності системи тепло-постачання i її схеми.

, т/год

(1.9)

, т/год

де, Q_о ,Q_в ,Q_гв - витрати теплоти на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання відповідно, МВт; виписують iз зведеної таблиці максимально-годинних витрат теплоти на потреби теплопостачання; Т₁ ,Т₂ - температури води в подавальному i зворотньому трубопроводах при poзpaxyнковій температурі зовнішнього повітря для проектування опалення t_о ,°С.

При виконанні даного проекту з метою спрощення коефіцієнт K₅ приймають рівним 1 [2]). Тоді :

, т/год (1.10)

В центральних системах теплопостачання використовують, як правило, температурні параметри Т₁ =150, Т₂ =70С.

1.5.3. Методика гідравлічного розрахунку

До виконання гідравлічного розрахунку трубопроводів теплової мережі присту-пають після розроблення розрахункової схеми. Найбільш зручним способом є виконання розрахунків у табличній формі, що значно спрощує як caмi розрахунки та їx перевірку, так i використання отриманих результатів.

На першому етапі розраховують головну (найбільш довгу i теплонавантажену) магістраль, а потім ув’язують відгалудження.

Гідравлічний розрахунок теплової мережі виконують методом питомих втрат тиску на тертя [1, 2 дод.4].

, кПа (1.11)

де Р - втрата тиску на розрахунковій ділянці, кПа; R - питома втрата тиску на тертя, Па/м; l_пр = (l_г + l_екв ) - наведена довжина ділянки, м; l_г - теж, геометрична, м; l_екв - теж, eквівалентна, м.

, м (1.12)

де  - коефіцієнт для визначення еквівалентної довжини ділянки, яка відповідає місцевим опорам на розрахунковій ділянці трубопроводів теплової мережі; приймається в залежності від виду теплоносія, діаметра трубопроводу i типу встановлених компен-сатоpів [2, дод.3].

Для теплових мереж з П-подібними компенсаторами при d_у150мм та сальниковими компенсаторами при d_у  1400 мм - =0,3.

Гідравлічний розрахунок теплових водяних мереж проводять у наступному порядку в табличній формі (див. табл. 1.3):

1. Вносять в таблицю відомі дані: нумерацію розрахункових ділянок, витрату теплоти на ділянці, її довжину.

2. Визначають витрати теплоносія по формулі (1.10).

3. Вибирають по номограмі (додаток 8) діаметри труб, виходячи з витрати теплоносія на ділянках мережі, починаючи з першої від централізованого джерела теплопостачання. Критерієм при цьому є питомі втрати тиску на тертя R, які орієнтовно рекомендується приймати [1]: а) на ділянках головної мaгicтpaлi мicької мережі: d_у100 - R=60...80; 100 d_у 250 - R=40...60; d_у >250 мм - R = 20...40 Па/м; б) інші ділянки міської мережі- R=120...180 Па/м. При ув’язуванні відгалуджень значения R не повинні перевищувати 300 Па/м.

4. Уточнюють для прийнятого значения діаметру ділянки величину питомої втрати тиску на тертя. Значення мінімального діаметру теплопроводу приймають не меньше 50 мм [2].

5. Визначають величину l_екв, еквівалентну місцевим опорам. Місцеві опори утворюють трубопровідна арматура, відгалудження, повороти i т.i. На стадії розроблення проекту, коли ще невідомо точне місцезнаходження засувок, відгалуджень тощо, значен­ия l_екв знаходять по емпіричній формулі (1.12).

6. Вираховують втрати тиску на окремих ділянках мережі, а також сумарні для головної магістралі - від джерела централізованого теплопостачання до найбільш відда-леного споживача теплоти (кварталу).

7. При ув’язуванні відгалуджень у вузлових точках знаходять розрахунковий тиск як суму втрат тиску по ділянкам розрахункової магістралі від найбільш віддаленого споживача до вузлової точки, у якій відбувається підключення відгалудження, Р_р. Потім визначають середню питому втрату тиску для відгалудження

, Па/м (1.13)

де - сума наведених довжин розглядаємих n-ділянок відгалудження, м.

Використовуючи знайдене значення для кожної із ділянок відгалудження по відомим значенням витрат води аналогічним чином вибирають діаметри i визначають сумарну втрату тиску теплоносія для відгалудження.

8. Непогодженість опорів у вузлових точках не повинна перевищувати 10% [2].

У додатку 9 наведено текст програми для виконання гідравлічного розрахунку трубопроводів теплової мережі за допомогою ПEOM, а у методичній літературі [5] - для програмуємих калькуляторів (МК-52, МК-61) .