
- •Ринкова система. Її переваги і недоліки
- •Закони попиту і пропозиції
- •8. Розміри ринку
- •Витрати в економіці. Їх класифікація. Графіки.
- •Крива довгострокових середніх витрат
- •Віддача від масштабу та прибутковість фірми
- •Прибуток. І його роль в економічному процесі. І в реалізації основної мети підприємства
- •Закон мінімізації витрат і максимізації прибутку
- •Граничні величини в економіці. Зміст, поняття, мета.
- •Надлишок виробника, і надлишок споживача.
- •Теорія поведінки споживача. Гранична корисність, максимізація корисності. Правила здійснення покупок.
- •Поняття еластичності попиту і пропозиції. Їх використання в практичній діяльності.
- •Система нац. Рахунків. Розрахунки макроекономічних показ. За витратами. Розрахунки макроекономіки. Показ за доходами.
- •Сукупний попит і пропозиція. Їх взаємодія.
- •Основні елементи кейнсіанської теорії. Її відміна від класичн. Екон. Теорії.
- •Інвестиції в кейнсіанській теорії.
- •Мультиплікатор інвестицій.
- •Парадокс ощадливості.
- •Гроші і грошові ринки.
- •Банки. Створення банків, основі функції.
- •Кредит. Його позитивні і негативні риси.
- •Державний бюджет, державний борг.
Поняття еластичності попиту і пропозиції. Їх використання в практичній діяльності.
Аналізуючи особливості взаємодії попиту і пропозиції, необхідно знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції. Для цього визначають таке поняття, як еластичність.
Еластичність попиту і пропозиції означає ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни. Якщо обсяги збільшення попиту і пропозиції перевищують обсяги зростання ринкової ціни, виражені у відсотках, то вони є еластичними. Якщо ж приріст обсягів попиту та пропозиції (у відсотках) менший за приріст ринкової ціни (у відсотках), то вони є нееластичними. Інакше кажучи, якщо ж за істотної зміни рівня ринкової ціни обсяги попиту і пропозиції залишилися без змін, то їх називають нееластичними. Наприклад, попит на продовольчі товари (хліб, молоко, м'ясо, сіль, цукор тощо) вважається нееластичним, бо це товари першої необхідності й повсякденного вжитку. Споживачі будуть купувати ці товари, якою б високою ринкова ціна на них не була. А попит на предмети розкошу, наприклад, вироби з коштовних металів тощо буде еластичним.
Еластичність попиту і пропозиції показує ступінь відсоткової зміни обсягу попиту та пропозиції у відповідь на відсоткову зміну рівня ринкової ціни певного товару.
де
К —- величина попиту, Р — ціна, %ЛЛ —
відсоткова зміна К, %ЛР — відсоткова
зміна Р.
Система нац. Рахунків. Розрахунки макроекономічних показ. За витратами. Розрахунки макроекономіки. Показ за доходами.
Світова господарська практика (при обчисленні суспільного продукту) виходить з того, що маса створених економічних благ включає не лише матеріальні блага, а й послуги банків чи держави, податкової служби тощо. Тому суспільний продукт та інші макроекономічні показники — це результат двох сфер народного господарства: матеріального виробництва і сфери послуг.
Сутність та принципи системи національних рахунків
Сукупність методів (способів), за допомогою яких розраховується система взаємопов’язаних макроекономічних показників, називається системою національних рахунків (СНР). Дана система дає змогу побачити і простежити рух суспільного продукту в усіх фазах його відтворення: виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, вона дозволяє визначити загальну економічну рівновагу на рівні балансу «наявні ресурси — використані ресурси».
Загальні показники СНР та методи їх обчислення
Основними показниками СНР для національної економіки є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД), дохід у розпорядженні громадян.
Одним з найбільш загальних макроекономічних показників виступає ВВП, що визначається як валова вартість (у ринкових цінах) усіх товарів і послуг, створених протягом певного періоду на території даної країни і з використанням лише її факторів виробництва. ВВП може бути обчислений за трьома методами.
Перший метод — за доходами. Підсумовуються доходи приватних осіб, акціонерних товариств, приватних підприємств, а також доходи держави від підприємницької діяльності та органів державного управління у вигляді податків на виробництво та імпорт.
Другий метод — за витратами. Підсумовуються витрати на капіталовкладення (валові інвестиції у національну економіку), особисте споживання, державні закупки (державне споживання) і сальдо зовнішньої торгівлі.
Третій — це метод доданої вартості (виробничий метод): підсумовуються вартість виготовлених кінцевих товарів і послуг всіх сфер економіки (факторні доходи та амортизаційні відрахування, які не є доходами).
Додана вартість — це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретного продукту (товару, послуги), тобто заробітну плату, прибуток, ренту, процент за кредит, амортизаційні відрахування тощо.