5.Грунтовий покрив, закономірності поширення основних типів ґрунтів. Рослинний покрив, закономірності розміщення його типів;

Грунти західної частини Північної Америки, особливо схилів Кордільєр, гірські, з помітною вертикальною зональністю. У південній частині велике поширення мають коричневі і бурі гірські лісові грунти з плямами гірських лучних грунтів на високих вершинах. Для цієї фізико географічної країни характерні такі грунти як: бурі лісові широколистих океанічних лісів, бурі пустельно-степові, сіро-бурі пустельні, коричневі і сіро-коричневі ксерофітних лісів та чагарникових степів, червонясто-бурі опустелених саван та гірсько-лучні та гірсько-лучно-степові.

Схили Скелястих гір до висоти 3300-3600 м вкриті хвойними лісами із жовтої і веймутової сосен, ялиці і ялини Енгельмана. Вище лісів добре виражені субальпійські і альпійські луки. В цій області знаходиться один з найцікавіших національних парків США – Єллоустонський парк з гейзерами, фумаролами та іншими поствулканічними явищами [1 с.64].

Внутрішні плато і плоскогір’я включають Колумбійське плато, Великий Басейн і плато Колорадо. Для західної частини характерна напівпустеля, для східної – степи і навіть лісостепи. Великий Басейн, де річна сума опадів не перевищує 200-250, а місцями і 100 мм. Пустельний рослинний покрив формують полин, лобода та інші ксерофіти, а в південній частині – “рідколісся” із гігантських кактусів висотою до 9 м, а також склерофітних чагарників. Плато Колорадо має дещо вологіший клімат і рослинність там представлена своєрідним субтропічним лісостепом, де ліси із сосни і акації поєднуються із степами зі злаків і сукулентів. Західні схили гір Сьєрра-Невада славляться лісовими масивами із гігантської секвої [3].

Східні схили Сьєрра-Невади сухіші західних, однак їх рослинність багата і різноманітна. Тут збереглися високостовбурні ліси з секвої - вічнозеленої і гігантської, дерева ростуть групами або займають невеликі ділянки. У нижньому поясі західного схилу переважає чагарникова рослинність, схили вище 2800-3000 м зайняті хвойними сосновими лісами (сосна цукрова і жовта). На східних схилах, у підніжжях, розташовуються полинно-лебедові напівпустелі і степи, які вгору по схилу змінюються сосново-ялівцевим рідколіссям. Вище 3000 м добре виражений пояс Альпійських лугів.

У північній частині Берегових хребтів переважають високопродуктивні ліси з туї, хемлока, сосни орегона, цуги та інших порід, типові для західно-канадской тайги. У середній частині вони змінюються дібровами, чагарниковими заростями типу чапаралі; характерний креозотовий кущ, деревоподібний можжевельник. Південніше схили хребтів покриті рідкісними пучками осоки і сукулентами - кактусами і агавами.

6.Тваринне населення і його пристосування до місцевих умов.

Багатий тваринний світ зберігся лише в заповідниках (Йеллоустонський національний парк, Йосемітський національний парк і ін.). У напівпустинних районах поширені переважно гризуни, змії, ящірки, скорпіони. Деякі особливості притаманні тваринному світу південно-західних гірських районів. Ця територія знаходиться на кордоні з Неотропічною фуністичною областю, звідки в її межі проникають окремі тропічні види. У Кордильєрах зустрічається найбільший хижак Північної Америки - величезний бурий ведмідь грізлі. У горах південного заходу материка водиться також ведмідь барибал з довгим чорним хутром. Багато вовків, рисей, лисиць і борсуків. З Неотропічної області проникає пума. Серед копитних численні різні олені і сніжний баран (Ovis canadensis), що зустрічається в горах вище межі лісу. Багато гризунів: бобрів, деревних дикобразів, зайців, білок. З птахів найбільш характерні каліфорнійський гриф і каліфорнійська куріпка. Представник Неотропічної орнітофауни - колібрі. На південному заході США дуже багато плазунів, особливо ящірок і членистоногих. Серед них ендеміки - безнога каліфорнійська ящірка (Anniella pulchra) і єдині отруйні представникия цього сімейства - ядозуби (Heloderma suspectum). Численні гримучі змії, отруйні павукоподібні - тарантули і скорпіони [4].

Зберегти величезне видове різноманіття тваринного світу допомагають великі національні парки і заповідники. Найбільше видове різноманіття ссавців, птахів, риб і комах можна зустріти в національних парках. У всесвітньо відомому Єеллоустонському заповіднику збереглися найбільші популяції бізонів, ведмедів грізлі, пум і росомах. [4].