4.Гідрографія Південно-Кордильєрської нагірно-гірської країни

Серед основних річок Південно-Кордильєрської нагірно-гірської країни слід віднести річку Колумбія з притокою Снейк , Колорадо, Сакраменто і її притоку Сан-Хоакін;

Колумбія - найповноводна ріка, що впадає в Тихий океан в західній півкулі і четверта в Північній Америці після Міссісіпі, річки Святого Лаврентія і Маккензі (в рідкісні роки за обсягом води може переверщувати Міссісіппі). Середній обсяг протікає води становить близько 7500 м / с. Довжина річки 2000 км, площа басейну 668 217 км , 15% якого розташовано в Канаді. Повноводна Колумбія має льодовикове живлення і гірський швидкоплинний характер течії. Великий об'єм води і значний перепад висот на відносно короткій дистанції створює сприятливі умови для виробництва гідроелектроенергії.

Притоки Колумбії глибоко врізувались в поверхню. Найглибший каньйон (близько 1500 м) утворює річка Снейк. Річка Колумбія тече по центральній частини плато серед крутих (до 900 м висоти), іноді стрімких берегів. Багато річок при впадінні в Колумбію утворюють водопади. Однак стік регулюється складною системою гребель, розподільних каналів і водосховищ[5].

Річка Колорадо (довжина – 2740 км) зароджується у сніжниках Скелястих гір, сотні кілометрів тече по пустельним територіям міжгірних плато Кордильєр і впадає в Каліфорнійську затоку, утворюючи дельту. Максимум витрат води в Колорадо буває в червні, коли у горах тануть сніги. Річка тоді сильно здувається (рівень води підвищується порівняно із зимовою межею на 15-18 м) і несе багато зважених часток червоної глини, які надають воді червоного відтінку. Звідси і назва річка, що перекладається з іспанської як “Червона”. Річка відрізняється крутим падінням і величезною швидкістю течії, яка сягає 40 км/год. Прорізаючи однойменне плато, річка утворює один із найглибших і найбільш відомий на Землі каньйон – Великий Каньйон (один із національних парків США), що притягує численних туристів. Довжина каньйону 320 км, максимальна глибина – 1800 м. Ширина Великого Каньйону на поверхні плато – 8-20 км. До низу каньйон поступово звужується і  русло річки має ширину всього 90-100 м. Глибина води в річці у межах каньйону – 10-15 м. В середній і нижній течії Колорадо побудовані великі гідровузли. Транспортне значення річки незначне, проте її води інтенсивно використовуються на зрошення земель.

Сакраменто - найдовша річка Каліфорнії (719 км). Бере початок неподалік від гори Шаста, зливається з річкою Сан-Хоакін і впадає в затоку Сан-Франциско. Протікає по Каліфорнійській долині, розташованій між хребтом Сьєрра-Невада і Береговими хребтами. Місце інтенсивного видобутку золота в період "золотої лихоманки". Довжина судноплавної ділянки, завдяки штучним каналам, складає близько 290 км. Океанські кораблі можуть проходити вгору по річці до міста Сакраменто. На річці кілька гребель, в тому числі Шаста і Кесвік. Дельта річки отримала прізвисько "Еверглейдс Заходу ". Популярне місце відпочинку і туризму. Річка Сан-Хоакін (довжина – 564 км) бере початок у горах Сьєрра-Невада, протікає по південній частині Каліфорнійської долини і впадає у затоку Сан-Франциско, утворюючі одне гирло разом із р. Сакраменто[3].

Режим річок відбиває особливості клімату; характерна весняна повінь під час танення снігів на Сьєрра-Неваді, у минулому сильні повені приносили лиха жителям Каліфорнійської долини; в даний час режим річок регулюється, по всій Каліфорнійській долині створена єдина мережа зрошувальних каналів. В силу особливостей складу порід значна частина вод, що стікають зі схилів Сьєрра-Невади, фільтрується в опадах Каліфорнійської долини і потім служить основою підземного живлення річки Сакраменто [1 с.68].

У центрі Єеллоустонського плато знаходиться озеро Єеллоустон, через яке протікає річка тої ж назви, що впадає в Міссурі. На захід тече річка Снейк, притока Колумбії на якій знаходиться водоспад Шошоне (59м).

Серед озер є і досить великі постійні басейни, хоча їх розміри змінюються за сезонами року. значна частина Великого Басейну не має стоку в океан. Найважливіша ріка - Гумбольт, на ній створена складна система водосховищ. Велика природна водойма – Велике Солоне озеро. Розташоване в межах так званого Великого Басейну – найбільшої безстічної області в Північній Америці. Рівень води у Великому Солоному озері, знаходячись в сильній залежності від атмосферних опадів, рік від року непостійний і, відповідно, площа озера також зазнає змін. Солоність води в озері змінюється залежно від його площі; в окремі роки солоність досягала 300 ‰ (найменша зафіксована солоність - 137 ‰ ). Середня глибина озера - 4,5-7,5 м, найбільша - 15 м (амплітуда коливань рівня протягом століття склала близько 5 м). Висота над рівнем моря - 1280 м. Стоку не має; в озеро впадають невеликі річки -Бер (найбільша), Вебер, Джордан та ін [5].

У східній частині гірські хребти зникають і починається пустиня Великого Солоного озера - найсухіша частина цього району.