Задача №1

До відділення реанімації та інтенсивної терапії госпіталізовано хворого 25 років зі скаргами на експіраторну ядуху та сухий кашель.

Страждає на бронхіальну астму впродовж 12 років. Останні 2 місяці напади ядухи виникають 2-3 рази на добу, в тому числі - вночі (3-4 рази на тиждень). Погіршення стану відмічає останні 12 годин. В домашніх умовах проводив інгаляції сальбутамолу (до 10 доз), прийняв 6 таблеток преднізолону. Стан хворого не покращився, наростала задишка та кашель. Бригадою швидкої медичної допомоги доставлений до стаціонару.

Загальний стан хворого тяжкий. Хворий збуджений, в зв'язку з задишкою не може промовити фразу повністю. Положення ортопное. Дихання гучне, на відстані чути гучні хрипи. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком, вологі. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Пульс 122 ударів за 1 хвилину. Частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину.

При перкусії над всією поверхнею легень визначається легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації дихання гучне, вислуховується маса сухих свистячих хрипів.

Спірографія: (ОФВ₁ 40%).

Сатурація капілярної крові киснем - 89%.

1. Обґрунтувати ступінь важкості загострення бронхіальної астми

2. Які заходи необхідно застосувати на початковому етапі лікування

Завідувач кафедри

внутрішньої медицини №2

член-кор. АМН України,

д.мед.н., професор К.М. Амосова

Задача 1

У хворого має місце неконтрольований перебіг бронхіальної астми з загостренням тяжкого ступеня.

Тяжке загострення бронхіальної астми встановлено на підставі наявності:

• задишки в спокої;

• вимушеного положення хворого;

• збудження хворого (зумовлене гіперкапнією);

• частоти дихальних рухів більше 30 за 1 хвилину (тахіпное);

• участі у диханні допоміжної мускулатури;

• частоти пульсу більше 120 за хвилину;

• сатурації капілярної крові киснем менше 90%.

Лікування хворого необхідно проводити у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Терапію слід проводити поетапно:

1. Негайно розпочати інгаляцію зволоженого 100% кисню через назальну канюлю або маску зі швидкістю 2-6 л/хв до досягнення рівня сатурації капілярної крові киснем більше 90%.

2. З метою досягнення швидкого бронхолітичного ефекту при мінімальній кількості небажаних ефектів призначити:

• або інгаляційні ß₂-агонисти короткої дії (сальбутамол 100 мкг або фенотерол 100 мкг через спейсер до 10 доз за 1 годину);

• або розчин сальбутамолу сульфату 5 мл (або комбінацію ß₂-агониста короткої дії фенотерол та антихолінергічного препарату іпраторопію броміду 4 мл) в 2 мл фізіологічного розчину через небулайзер;

• додатково преднізолон 90-120 мг внутрішньовенно крапельно.

3. Оцінити стан хворого через 30-40 хвилин.

4. При задовільному стані (мова вільна, частота дихальних рухів менше 20 за 1 хвилину, частота серцевих скорочень менше 100 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху 60-80%, сатурація капілярної крові киснем більше 90%) продовжити через спейсер інгаляції сальбутамолу (фенотеролу) 2-4 дози кожні 4-6 годин впродовж доби.

5. При відсутності ефекту від застосованих заходів ( пункти 1 та 2) або при незначному ефекті терапії (частота дихальних рухів більше 25 за 1 хвилину, ЧСС більше 100 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху менше 60% від належного, сатурація капілярної крові киснем менше 90%):

• Продовжити інгаляції зволоженого кисню 2-6 л/хв.;

• Продовжити інгаляції сальбутамолу/фенотеролу через небулайзер (див. вище) впродовж 2-4 годин;

• Продовжити внутрішньовенне введення преднізолону 90 мг кожні 6 годин;

• При відсутності ефекту – додатково внутрішньовенно розчин теофіліну (перша доза – 5-6 мг/кг, яку ввести за 30 хвилин, підтримуюча доза – 0,5-0,9 мг/кг/год).

6. Оцінити стан хворого через 2-4 години.

7. При неефективності терапії – перехід на штучну вентиляцію легень.