Тема № 7 Електробезпека в будівництві

7.1 Основні причини електротравматизму в будівництві.

7.2 Класифікація технічних методів забезпечення електробезпеки.

7.3 Організаційно-технічні заходи електробезпеки.

7.4 Захист від статичної та атмосферної електрики.

7.1. Основні причини електротравматизму в будівництві.

Від загальної кількості нещасних випадків із смертельним наслідком близько 30% складають електротравми. Причому до 80% цих електротравм відбувається на електроустановках напругою до 1000В, які в основному і застосовуються в будівництві. Попередження електротравм є важливою задачею охорони праці, яка на виробництві реалізується у вигляді системи організаційних і технічних заходів, що забезпечують захист людей від ураження електричним струмом. Значна кількість травм в електроустановках напругою до 1000В пояснюється ще й тим, що вони обслуговуються часто недостатньо кваліфікованим персоналом, на відміну від електроустановок напругою живлення понад 1000В.

Причини електротравматизму:

• Поява напруги на частинах установок і машин, що не перебувають під напругою в нормальному режимі роботи (корпуси, пульти та ін.). Частіше за все це відбувається внаслідок пошкодження ізоляції в електродвигунах, кабелях, проводах: можливість дотику до неізольованих струмовідних частин.

• Виникнення електричної дуги між струмовідною частиною установки і людиною (що можливо в установках напругою понад 1000В). Для попередження виникнення дуги встановлено оптимально допустимі віддалі від струмовідних частин до людини. При 15кВ ця віддаль складає 0,7м, при 220кВ – 3м.

• Поява крокової напруги на поверхні землі в результаті замикання струмовідних провідників на землю.

• До інших причин можна віднести неузгодженні і помилкові дії персоналу, відсутність нагляду за електроустановками під напругою і ряд інших організаційних причин.

7.2. Класифікація технічних методів забезпечення електробезпеки.

Електрична ізоляція струмовідних частин.

Теоретично надійна і якісна електроізоляція може гарантувати 100% - електробезпеку. Але на практиці ізоляція може бути зруйнована від температури, старіння, дії агресивного середовища, неправильної експлуатації електроустановок.

В електротехніці розрізняють робочу, додаткову, подвійну і посилену ізоляцію. Робоча – ізоляція струмовідних частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу в заданих умовах (наприклад, ізоляція між фазними проводами трьохфазної мережі). Додаткова – додатково до робочої для захисту від уражень струмом у випадку пошкодження робочої ізоляції. Посилена ізоляція являє собою електричну ізоляцію, що забезпечує такий ступінь захисту, як і подвійна ізоляція (наприклад, ручний електроінструмент з діелектричним корпусом).

Занулення – перетворення замикання на корпус електроустановки в однофазне коротке замикання, яке викликає спрацювання струмозахисту і відключення пошкодженої ділянки.

Захисне заземлення – забезпечує захист при дотику до металевих струмопровідних частин обладнання, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Захисне відключення – швидкодіючий захист, що автоматично відключає електроустановку при зміні (більше встановлених меж) параметрів установки чи електромережі.

Огородження неізольованих струмовідних частин і розміщення їх на недоступній висоті.

Понижена напруга (12В, 42В) в умовах підвищеної небезпеки .

Блокувальні пристрої – не допускають помилок персоналу при роботі на електроустановках, допускають тільки певний порядок ввімкнення-вимкнення механізму.

Електричне розділення мереж – здійснюється з допомогою спеціальних розділювальних трансформаторів.

7.3. Організаційно-технічні заходи електробезпеки.

Експлуатація і обслуговування діючих електроустановок здійснюється у відповідності до “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

За умовами електробезпеки електроустановки і мережі поділяють на 2 категорії (по напрузі живлення) - до 1000В і вище 1000В. Таке розділення визначається тим, що обслуговування установок вище 1000В вимагає виконання додаткових заходів безпеки і вони повинні обслуговуватись висококваліфікованим персоналом.

До організаційних заходів, що забезпечують безпеку роботи на електроустановках, відносять: оформлення наряду на роботу; допуск до роботи; нагляд за виконанням робіт; оформлення перерв в роботі.

Наряд – завдання, оформлене на спеціальному бланку, де визначається зміст роботи, місце, час початку і закінчення, умови безпечного виконання, склад бригади, а також відповідальна особа за безпеку виконання робіт.

Допуск до роботи здійснює відповідальний керівник і виконавець робіт, які перевіряють виконання всіх технічних заходів безпеки.

Нагляд за виконанням робіт здійснює виконавець робіт чи спеціальний наглядач, що постійно контролює виконання всіх вимог безпеки. В процесі роботи бригаді надаються перерви. Керівник (наглядач) дає команду про припинення роботи, попередньо переконавшись, що прибрано інструмент, встановлені огородження, знято переносні заземлення і т.п. після закінчення перерви керівник перевіряє місце роботи і знову допускає бригаду до роботи.

До технічних заходів відносять: відключення напруги, вивішування попереджувальних плакатів, огородження місця роботи, перевірка відсутності напруги, накладання тимчасових заземлень, перемичок.

7.4. Захист від статичної та атмосферної електрики.

Виникнення заряду статичної електрики відбувається при деформації, подрібненні (розбризкуванні) речовин, відносному переміщенні двох тіл, що знаходяться в контакті, шарів рідких або сипких матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випаровуванні речовин. Можливість накопичення небезпечної кількості статичної електрики визначається як інтенсивністю виникнення, так і умовами стікання заряду. Інтенсивність виникнення заряду в технологічному обладнанні визначається фізико-хімічними властивостями речовин, які перероблюються, та матеріалів, з яких виготовлене обладнання, а також параметрами технологічного процесу. Процес стікання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, які перероблюються, навколишнього середовища та матеріалів, з яких виготовлене обладнання.

При відсутності необхідних умов для стікання заряду відбувається його накопичення, яке може призвести до:

• виникнення іскрових розрядів (електростатична іскронебезпека);

• безпосереднього впливу на людину (дія електростатичних полів та іскрових розрядів);

• шкідливого впливу на технологічний процес або матеріали, які переробляються.

Умовою електростатичної іскробезпеки об’єкта є виконання співвідношення:

W ≤ k •W min

де W – максимальна енергія розрядів, які можуть виникнути усередині об’єкта, Дж;

k – коефіцієнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) імовірності (при неможливості визначення – приймають рівним 0,4);

W min – мінімальна енергія запалювання речовин та матеріалів, Дж.

Дія статичної електрики на людину вважається безпечною, коли іскрові розряди відсутні, а рівні напруженості електростатичного поля на робочих місцях не перевищують допустимих значень, що визначаються згідно ГОСТ 12.1.045-84.

Для запобігання можливості виникнення небезпечних розрядів з поверхні обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тіла людини необхідно передбачати, з урахуванням особливостей виробництва заходи, які можуть забезпечити відведення заряду:

• зниження інтенсивності генерації заряду статичної електрики (по можливості, горючі гази повинні очищатися від завислих рідинних та твердих частинок, рідини – від забруднення нерозчинними твердими та рідинними домішками; якщо цього не вимагає технологія виробництва, то повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин; швидкість руху матеріалів в апаратах та магістралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом);

• відведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунікацій, а також забезпечення постійного електричного контакту з заземленням тіла людини;

• відведення (розсіювання) заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору (використання зволоження або антиелектростатичних речовин) ;

• нейтралізація заряду шляхом використання різних засобів захисту від статичної електрики.

Блискавка - це інтенсивний розряд атмосферної електрики. Так як ці розряди можуть створювати небезпеку для людей, руйнувати будівлі і споруди призводити до вибухів і пожеж, тому їх негативну дію необхідно нейтралізувати.

Блискавкозахист - це комплекс захисних пристроїв, які забезпечують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання і матеріалів від можливих вибухів, загорання і руйнувань, виникаючих при дії блискавки.