Тема № 2 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі будівництва

2.1 Санітарно – гігієнічні особливості будівельної галузі

2.2 Класифікація характерних для галузі шкідливих факторів та їх негативних наслідків

2.3 Санітарні вимоги при проектуванні промислових підприємств

2.4 Санітарні вимоги до вибору і організації будівельного майданчика

2.5 Порядок видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

2.1. Санітарно – гігієнічні особливості будівельної галузі

Будівельна галузь відрізняється від високомеханізованих сучасних промислових підприємств цілим рядом санітарно-гігієнічних особливостей, які вимагають специфічних підходів до вирішення виникаючих проблем:

• виконання робіт на відкритому повітрі в різних кліматичних умовах, які затрудняють створення і підтримання нормальних параметрів мікроклімату на робочих місцях;

• постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, обумовлене змінним характером виконуваних технологічних процесів і необхідністю кожен раз наново вирішувати питання охорони праці та виробничої санітарії;

• недостатній рівень механізації і автоматизації виробничих процесів, що викликає необхідність затрат значних фізичних зусиль і підвищеної уваги до швидкозмінних виробничих ситуацій;

• виконання робіт на висоті, що створює особливу небезпеку для працюючих особливо в умовах недостатньої освітленості та несприятливих метеорологічних факторів;

• необхідність суміщення професій близьких по характеру праці.

Ці особливості умов праці будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного характеру.

В процесі праці на людину короткочасно або тривало діють шкідливі фактори. Ці фактори, що діють роздільно або сумісно (комплексно), називають виробничими шкідливостями. Результатом їх негативної дії можуть виявитися професійні захворювання, поява яких свідчить про нераціональну організацію трудових процесів або про несприятливі умови навколишнього середовища.

Знання санітарно-гігієнічних особливостей будівельного виробництва, а також виробничих шкідливостей, що виникають при виконанні окремих робіт на будівельних майданчиках, дає можливість інженерно-технічному та медичному персоналу розробляти і здійснювати комплекс необхідних профілактичних заходів.

2.2. Класифікація характерних для галузі шкідливих факторів та їх негативних наслідків

Таблиця 1 Характерні шкідливі фактори та їх негативні наслідки

№		Характер шкідливостей	Наслідки їх дії		Виконувані роботи
1		2	3		4
1		Порушення метеорологічного режиму: перегрівання, переохолодження	Обмороження, теплові удари, ангіоневрози, хронічні артрити		Роботи на відкритому повітрі, роботи в закритих кабінах будівельних машин і механізмів
2		Відхилення від норми атмосферного тиску	Кесонна хвороба, зовнішні крововиливи		Високогірні будівельні роботи, водолазні роботи при будівництві підводних споруд, роботи в кесонах
3		Підвищений рівень виробничого шуму	Пониження слуху, глухота, шумова хвороба, хронічні ларингіти		Роботи з пневмоінструментом, на деревообробних верстатах, поблизу вібраційних механізмів
4		Підвищений рівень виробничої вібрації	Вібраційна хвороба, ангіноневрози		Віброущільнення бетонної суміші, роботи з віброінструментом та на машинах з підвищеною вібрацією
5		Підвищена запиленість повітря, наявність пилу зі шкідливими компонентами	Бронхіальна астма, пневмоконіози		Подрібнення, розмелювання й транспортування сипучих матеріалів, буровибухові роботи, електрозварювання, піскоструменева обробка
6		Дія токсичних речовин та матеріалів	Гострі та хронічні отруєння, ураження шкіри, хімічні опіки		Оздоблювальні роботи, асфальтобетонні і покрівельні роботи з використанням бітумних мастик, просочення деревини спеціальними розчинами
7		Недостатня освітленість	Послаблення зору, ймовірність травматизму		Виконання будь-яких робіт при недостатньому природному чи штучному освітленні
1		2	3		4
8		Тривалі напруження окремих груп м’язів	Розширення вен, тромбофлебіти, грижа		Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються вручну, кам’яні, покрівельні, дорожні роботи
9		Систематична дія променистої енергії високої інтенсивності	Хвороби очей: катаракта, кон’юнктивіти і т. п.		Електро- і газозварювальні роботи, магнітодефектоскопія
10	Дія іонізуючих випромінювань			Ураження шкіри, дерматити, екземи, виразки, променева хвороба	Гамадефектоскопія, метало рентгеноскопія будівельних матеріалів та конструкцій

2.3 Санітарні вимоги при проектуванні промислових підприємств

Питання виробничої санітарії та гігієни праці в будівництві регламентуються рядом нормативних документів (правил, норм, інструкцій) з різних аспектів гігієни і охорони праці. Головне призначення цих документів полягає в створенні сприятливих і здорових умов праці, які б виключали травматизм та професійні захворювання.

Основними документами в цій галузі є :

СНиП ІІ-89-80 “Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования”.

ДСП 173 96 “Державні санітарна правили забудови населених пунктів”.

СН 202-81 “Инструкция по разработке проектно-сметной документации для промышленного строительства”.

СН 276-81 “Инструкция по проектированию бытовых зданий и помещений строительно-монтажных организаций”.

Одним із базових документів є ДСП 173 96. Дані норми розповсюджуються на проектування нових і реконструкцію діючих підприємств і регламентують основні вимоги виробничої санітарії на період проектування, будівництва, експлуатації виробничих об’єктів різних галузей промисловості.

СН 276-81 регламентує склад і розміщення санітарно-побутових, медичних приміщень, їдалень (кімнат прийому їжі), сушіння спецодягу, чистки та ремонту спецодягу та спецвзуття.

Важливим рішенням вважається забезпечення будівельників наборами інвентарних тимчасових будівель санітарно-побутового призначення, які залежно від конструктивного вирішення можуть бути трьох типів: пересувні, контейнерні і збірно-розбірні.

Потреба в санітарно-побутових приміщеннях визначається виходячи з даних, які характеризують діяльність будівельної організації: програми робіт, складу і чисельності робітників, структури виконуваних будівельно-монтажних робіт.

2.4. Санітарні вимоги до вибору і організації будівельного майданчика Санітарними правилами (ДСП 173 96) визначені основні вимоги до вибору будівельного майданчика. Питання вибору майданчика для будівництва, місць водозабору, очищення і викиду стічних вод повинні бути узгоджені з органами санітарного нагляду.

Одночасно з вирішенням цих питань вибирають ділянки для житлового будівництва з урахуванням переважних напрямків вітру. При цьому враховуються проекти планування і забудови даного району, а також рельєф місцевості.

Згідно з вимогами санітарних норм житлова територія повинна бути відділена від промислового підприємства санітарно-захисною зоною, ширина якої встановлюється залежно від складу і об’єму шкідливостей, що виділяються об’єктами промислового підприємства в повітряний басейн.

Всі підприємства, їх окремі будівлі і споруди з технологічними процесами, які виділяють виробничі шкідливості, розділені на 5 класів з відповідною шириною санітарно-захисної зони: для 1 класу – 1000 м, 2 – 500м, 3 – 300м, 4 – 100м, 5 – 50м.

Потрібна ширина санітарно-захисної зони визначається шляхом розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих викидів підприємства. При цьому враховується фонове забруднення повітряного середовища (від транспорту, інших підприємств, побутовими об’єктами і т.д.). Сумарне розрахункове забруднення повітря в приземному шарі атмосфери не повинно перевищувати ГДК, встановлених для повітря населених пунктів.

Якщо внаслідок вдосконалення технологічного процесу і апаратури виділення шкідливих речовин зменшилося або повністю ліквідовано, то за погодженням з органами санітарного нагляду це виробництво можна віднести до більш низького класу з відповідним зменшенням санітарно-захисної зони. В цих зонах дозволяється розміщувати допоміжні будівлі: гаражі, склади і т.п.

В межах житлових районів будівельні майданчики дозволяється розміщувати тільки в тому випадку, якщо в період будівництва а також експлуатації збудованих об’єктів, забруднення атмосферного повітря не будуть перевищувати величин, встановлених санітарними нормами.

Організація і виконання робіт на будівельному майданчику повинні здійснюватись згідно з проектом організації будівництва та проектом виконання робіт, в яких передбачено створення для працюючих нормальних санітарно-гігієнічних умов.

Будівельний майданчик повинен бути огородженим і забезпечений необхідною кількістю проходів, проїздів. Повинно бути передбачено його освітлення в темну пору доби. На будмайданчику розвішуються вказівники проходів та проїздів, а також всі передбачені знаки безпеки у відповідності з конкретними виробничими умовами.

Передбачається захист робітників від несприятливих метеорологічних умов: кімнати для обігріву в холодний період року, тенти і палатки для захисту від сонячної радіації і атмосферних опадів.

2.5. Порядок видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

Це питання регламентується “Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”, затвердженим наказом Держгірпромнагляду від 21 травня 2008 р. за N 446.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону праці” та статті 163 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям видаються безплатно відповідно до норм спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ (далі – ЗІЗ). Вказані норми визначають для власника обов’язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ.

Цей порядок поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів діяльності.

З урахуванням специфіки виробництва, вимог технологічних процесів і нормативних актів про охорону праці, за погодженням з представниками профспілки, за рішенням трудового колективу підприємства працівникам може видаватися спецодяг та інші ЗІЗ понад передбачені норми.

В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, роботодавець може за погодженням з уповноваженим трудового колективу і профспілками замінювати одних видів ЗІЗ на інші, не погіршуючи при цьому їх захисні властивості.

У тих випадках, коли ЗІЗ не вказані в Типових галузевих нормах, але передбачені нормативними актами про охорону праці, вони повинні бути видані працівникам залежно від умов і характеру робіт, що виконуються на строк - до зношування.

Спецодяг та ЗІЗ, що видаються, повинні відповідати характеру й умовам їхнього застосування і забезпечувати безпеку праці.

ЗІЗ вважаються власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню при звільненні, переведенні на іншу роботу, по закінченню терміну використання в обмін на нові.

Роботодавець зобов’язаний організувати заміну або ремонт ЗІЗ, що стали непридатними до закінчення встановленого строку використання з незалежних від працівника причин.

Роботодавець компенсує працівнику витрати на придбання ЗІЗ, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушений і працівник був вимушений придбати їх за власні кошти. ЗІЗ, що були в користуванні можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання, ремонту, хімчистки, дезінфекції. Термін використання таких ЗІЗ встановлюється роботодавцем (погодивши з профспілками), залежно від ступеня зношення.

Видача працівникам і повернення ними ЗІЗ повинні обліковуватися в особистій картці встановленої форми. Роботодавець зобов’язаний організувати належний облік і контроль за видачею у встановлені строки працівникам ЗІЗ.

Під час виконання роботи працівники зобов’язані користуватися виданим їм спецодягом та ЗІЗ. Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без ЗІЗ. Працівники зобов’язані використовувати за призначенням і бережливо ставитись до виданих ЗІЗ.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити регулярне, відповідно до встановлених строків, випробування і перевірку придатності ЗІЗ.