- •3.Обґрунтуйте причини становлення класового суспільства у давніх слов’ян
- •4.Проаналізуйте причини і зміст реформи Столипіна та дайте оцінку іх наслідкам для україни
- •5.Обгрунтуйте передумови створення держави Київська Русь, дайте оцінку теоріям щодо утворення цієї держави.
- •6. Проаналізуйте причини і зміст Лютневої революції 1917р. В Росії та її вплив на політичну ситуацію в Україні
- •7.Проаналізуйте суспільно – економічний та політичний лад Київської Русі. Іх-хІст.
- •8.Проаналізуйте причини та наслідки занепаду держави Київська Русь
- •9.Проаналізуйте зовн та внутр. Політику скоропадського
- •10. Проаналізуйте процес утворення Галыцько-Волинського князівства
8.Проаналізуйте причини та наслідки занепаду держави Київська Русь
ґрунтовною причиною занепаду Київської держави було роздріблення ц. Почалося воно виділенням Полоцького князівства в рід Ізяслава, поділом держави Володимира між Ярославом та Мстиславом. За цим пішов розподіл держави Ярослава між синами. Після всього того ввесь час спостерігалось два процеси: намагання Великого князя київського об’єднати всі землі під своєю владою і прагнення окремих земель відділитися і створити власні держави, своїми династіями. Цю тенденцію скріпив Любецький з’їзд, внаслідок чого велике князівство ділиться на численні маленькі, бідні князівства, нездатні до державного життя. Отже, перемагав династичний інтерес, переконання, що кожен нащадок має право на спадщину.
Послаблення Київської держави, природно, викликало її зубожіння: припинилися данини, що їх одержувала вона з різних частин, військо, яке держава могла виставити, залежало вже від тих князівств, на які вона розпалася. А це військо потрібне було й для підтримки авторитету Великого князя, і для захисту границь. Водночас із послабленням держави загострювалися міжусобні війни князів за великокнязівський стіл і між окремими князівствами — за Київ та інші містаТрагедією
9.Проаналізуйте зовн та внутр. Політику скоропадського
Головні напрямки внутрішньої політики:
1 Воєнний напрямок.Був спрямований на створення українських збройних сил.
2Робоча політика була спрямована на запровадження 10_12_годинногоробочого дня, заборону страйків. Це було пов’язане з важким економічнимстановищем держави й необхідністю виведення країни з кризи.
3Аграрна політика полягала у відновленні приватної власності наземлю.
4 Фінансовий напрямок. Налагоджено фінансову систему (створеноДержавний Банк), проведено грошову реформу (введено єдину українську валюту – гривню).
5Упорядковано роботу транспорту.6 Сфера культури та освіти.
Зовнішня політика гетьманату була загалом вдалою. Українська держава встановила дипломатичні зв’язки з 12 країнами. У червні 1918 р. між Радянською Росією та Україною був підписаний попередній мир. Росія визнавала Українську державу, установлювалися дипломатичні відносини на рівні консульських. Питання про державні кордони залишалося відкритим. Виникла проблема у Криму, де німці створили маріонетковий уряд С. Сулькевича, що відновив закони Тимчасового уряду і не визнав Української держави. Восени 1918 р. у ході економічної блокади і переговорів С. Сулькевич погодився на входження Криму на правах автономії до складу України.
10. Проаналізуйте процес утворення Галыцько-Волинського князівства
Галицьке та Волинське князівства до 1199 р. існували окремо. Виникненню та піднесенню ГалицькоВолинської держави сприяло: вдале географічне розташування (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади; родючі землі давали можливість розвиватися землеробству та скотарству; існування багатих родовищ солі, розгалужена система рік стимулювали внутрішню та зовнішню торгівлю як із Західною Європою, так і з Візантією); необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини;
енергійна об’єднуюча політика князів Романа Мстиславича (11991205 рр.) та Данила Романовича Галицького (12381264 рр.).
