
- •2. Исходные данные для проектирования корпуса плуга.
- •Кривые линии, используемые при формообразовании деталей планетарно-роторных машин. (Циклоидальные кривые, трохоидные кривые, схема образования, аналитическое представление, свойства).
- •4.Методика формирования поверхности культурного типа для плужного корпуса.
- •5. Принцип работы планетарно-роторных машин. (Планетарное движение; соотношение радиусов центроид; механизм образования рабочих камер планетарно-роторных машин).
- •6.Методика формирования поверхности полувинтового типа для плужного корпуса.
- •8.Построение направляющей кривой поверхности корпуса плуга.
- •10.Закон изменения наклона образующих поверхности плуга культурного типа.
- •12.Закон изменения наклона образующих поверхности плуга полувинтового типа.
- •14.Построение фронтальной проекции рабочей поверхности плуга.
- •16.Методика формирования геометрической модели корпуса плуга.
- •17.Треугольник Релло и его свойства. (Построение треугольника Релло; формирование семьи кривых постоянной ширины на основе треугольника Релло, основные свойства треугольника Релло).
- •18.Принцип работы газотурбинного двигателя.
- •19.Использование треугольника Релло в различных механизмах.
- •20.Область применения газотурбинного двигателя.
- •21.Обкатка треугольника Релло по эпитрохоидному закону. (Схема обкатки; критерии, опредиляющие форму обводящей; практическое применение).
- •22.Преимущества и недостатки газотурбинного двигателя.
- •23.Обкатка треугольника Релло по гипотрохоидному закону. (Схема обкатки; критерии, опредиляющие форму обводящей; практическое применение).
- •24.Классификация турбин.
- •25.Обкатка треугольника Релло по закону вращающегося переноса. (Схема обкатки; критерии, опредиляющие форму обводящей; практическое применение).
- •26.Конструкция решетки турбины.
- •27.Конструкция роторно-поршневого двигателя Ванкеля. (Основные детали, принцип действия, конструкция уплотнений).
- •28.Потери энергии потока в турбине.
- •29.Рабочий цикл четырехтактного роторно-поршневого двигателя Ванкеля.
- •30.Методы формирования поверхностей лопаток турбины.
- •31.История и перспективы использования роторного двигателя.
- •32.Классификация рабочих колес турбины.
- •33.Преимущества и недостатки роторно-поршневого двигателя Ванкеля.
- •34.Формирование поперечных сечений лопатки рабочего колеса осевого типа.
- •35.Конструкция и принцип работы гидромашины Бирюкова. (Основные детали; принцип действия; рабочий цикл).
- •36.Формирование пространственной модели лопатки рабочего колеса осевого типа.
- •37.Область применения трохоидных компрессоров и гидромашин.
- •38.Кривые поверхности. (Определение; способы задания; касательные и нормали к поверхности; особые точки поверхности; кривизна поверхности).
- •2. Локальні характеристики поверхонь
- •2. А) Дотична пряма поверхні
- •39.Преимущества и недостатки трохоидных гидромашин.
- •40.Кинематические поверхности. (Определение; классификация; определитель кинематической поверхности; отличия от каркасных поверхностей).
- •3. А) Визначник кінематичної поверхні
- •41.Пути повышения эффективности планетарно-роторных машин.
- •46.Дискретная сеть каркасной поверхности. (Определение; элементы сети; плоская сеть; построение касательных и нормалей поверхности по дискретной сети).
- •47.Исходные данные при моделировании каналов двигателя внутреннего сгорания. (Элементы, определяющие геометрическую модель проточной части канала; требования к элементам геометрической модели).
34.Формирование поперечных сечений лопатки рабочего колеса осевого типа.
Вихідними
даними для побудови профілю лопатки є
(рис. 4.1) осьова шина решітки В;
кут установки профілю
;
кути входу
й виходу
потоку; радіуси вхідної
й вихідної
кромок, кути їх загострення
й
.
Для формування міжлопаточного каналу
(рис. 4.2) необхідно знати крок решітки
,
величину горла міжлопаточного каналу
,
кут вигибу вихідної кромки в горлі
каналу
,
а також максимальну товщину профілю
й координату
її розміщення, що вимірюють уздовж хорди
профілю
від вхідної крайки.
За цим даними визначають координати точок торкання спинки з дугами вхідної й вихідної кромок, а також координати горла міжлопаточного каналу. Далі формують обвід опуклої частини профілю. Маючи координати центра окружності максимального діаметра, а також точок торкання кривої ввігнутої частини профілю з дугами окружностей вхідної та вихідної кромок, визначають криву, що представляє цю частину профілю.
Точки
торкання вхідної й вихідної кромок зі
спинкою й увігнутою частиною профілю
доцільно знаходити в локальній системі
координат
(рис. 4.3). Спинка профілю повинна пройти
через крапки
й
,
які лежать, відповідно, на вхідній і
вихідній крайках. Увігнута частина
профілю описується плавної кривої, що
проходить через крапки
й
.
35.Конструкция и принцип работы гидромашины Бирюкова. (Основные детали; принцип действия; рабочий цикл).
Розглянемо схему роботи гідромотора з гипотрохоидным четырехдуговим контуром робочої порожнини (гідромашина Бірюкова).
Статор виконаний у вигляді криволінійного опуклого трикутника, у вершинах якого встановлені ролики, які виконують роль підшипників ковзання і синхронізують рух ротора. Діаметральний зазор між циліндричними поверхнями розточень статора та роликами становить 0,01..0....012мм.
Робоча
камера ротора обмежена гіпотрохоідним
контуром, утвореним при співвідношенні
радіусів рухливої та нерухомої окружностей
При обігу ротора три ролики обкатують контур робочої порожнини, не відриваючись від її та приймаючи навантаження з боку ротора. Робочі обсяги гідромашини утворяться між поверхнями ротора й статора у вигляді трьох камер. При обігу ротора обсяг кожної камери циклічно змінюється від нуля до своєї максимальної величини. Робоча рідина розподіляється ротором при його обігу.
У розподільних дисках є шість вікон, через три з яких рідина подається в камери, а через три здійснюється її злив. Допустимо, що рідина подається через заштриховані елементи. Тоді в камері .IV (положення ротора на мал. 37, а) рідина буде мати робочий тиск, під дією якого ротор буде розвертатися по годинній стрілці.
Обсяг камери II зменшиться, рідина з камери II надійде на злив. Обсяг камери III досягне максимального значення. У цей момент вікна нагнітання та слива перекриються ротором, і з камерою не будуть з'єднуватися. Обсяг камери І досягне мінімального значення, вікна нагнітання і зливу із цією камерою також не будуть з'єднуватися.
У наступний момент (положення ротора на мал. 37, б) ротор відкриє в камері III вікно зливу, у момент, коли її обсяг почне зменшуватися, а в камері І - вікно нагнітання (її обсяг збільшується). У камері II закінчиться процес зливу, її обсяг буде близький до мінімального, вікно зливу буде ще відкрито. У камері IV процес нагнітання буде продовжуватися і її обсяг збільшується. Під дією тиску рідини в камерах І й IV ротор буде продовжувати обертатися в первісному напрямку по годинній стрілці.
Положення, які займе ротор (див. мал. 37, в) після повороту від первісного положення на кут 30°, аналогічно положенню ротора, показаному на мал. 37, а), але тут максимальний обсяг рідини в камері IV, а мінімальний — у камері II. Обертаючий момент має попередній напрямок.
Ще через 30° повороту ротора максимальний обсяг буде в камері І, а мінімальний — у камері III і т.д. Усього за повним оберт ротора відбувається 12 робочих циклів. Якщо підводити рідина до іншої групи вікон, то ротор буде обертатися в протилежному напрямку.