41. Зміст договору

Зміст договору як юридичного факту: становлять умови договору

Зміст договору як зобов’язального правовідношення: права та обов’язки сторін

У цивілістичній літературі став усталеним погляд про те, що зміст договору становлять його умови. Ця ж позиція відображена а ЦК:

Стаття 628. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Види умов договору:

-істотні

-випадкові

-звичайні

Істотні – мають пріоритетне значення – без їх погодження договір не вважається укладеним (ст. 638 ЦКУ)

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є

• умови про предмет договору,

• умови, що визначені законом як істотні

• або є необхідними для договорів даного виду,

• а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Звичайні умови – ті, які передбачаються у законі чи в іншому НПА і стають обов’язковими для сторін внаслідок укладення договору; на відміну від істотних – вони не потребують окремого погодження, і про них не обов’язково застерігати у тексті договору.

Випадкові – умови, які погоджені сторонами на відступ від положень диспозитивних норм або з метою розв’язання питань що взагалі не врегульовані законодавством.

42. Право власності на землю