Спостереження за роділлею в період розкриття шийки матки

Перший період пологів роділля проводить у передпологовій палаті. За нею безперервно наглядають лікар і акушерка: здійснюють постійний контроль за загальним станом, пульсом, АТ (на обох руках), характером пологового процесу (тривалість та ін­тенсивність перейм, інтервал між ними), стоянням і рухом передлеглої частини плода, його серцебиттям (кількість ударів за хвили­ну, ритм, характер), станом плідного міхура (вилиття вод), характе­ром виділень зі статевих шляхів. АТ слід вимірювати кожні 2 год, а за показаннями (гестоз, захворювання нирок тощо) — значно частіше. Серцебиття плода в разі цілого плідного міхура вислухо­вують кожні 20—30 хв, а якщо води відійшли, — кожні 5—10 хв.

За будь-яких змін із боку роділлі чи плода медична сестра або акушерка терміново повідомляє лікаря.

В обов'язки медичної сестри входить контроль за своєчасним випорожненням сечового міхура. Сечовий міхур роділлі потрібно випорожняти кожні 2 год; якщо вона не може зробити цього са­мостійно, то проводять катетеризацію сечового міхура резиновим катетером. Очисну клізму роділлі проводять через 12 год.

Піхвове обстеження лікар обов'язково робить двічі: під час поступлення роділлі в стаціонар (попередньо беруть вміст піхви для обстеження на мікрофлору — у разі цілого плідного міхура) і відразу після вилиття навколоплідних вод. У перший період по­логів піхвові обстеження слід проводити не рідше ніж через 6 год для спостереження за динамікою пологового процесу, діагности­ки відхилення від нормального перебігу пологів і своєчасного лі­кування виявленої патології. За обґрунтованими показаннями об­стеження можна проводити через будь-який проміжок часу. Ре­зультати обстеження слід заносити в історію пологів. За нормаль­ного перебігу пологового процесу записи роблять кожні 2 год, у ра­зі раннього (передчасного) вилиття навколоплідних вод — кожної години.

Період зганяння

З появою потуг роділлю переводять у пологову залу, в якій необхідно мати стерильну крапельницю з ізотонічним розчи­ном натрію хлориду, котру міняють кожні 12 год. Двері до поло­гової зали тримають зачиненими. Вхід до пологової зали персона­лу відділення, яке не бере безпосередньої участі у веденні пологів, заборонений. У пологовій залі потрібно працювати тільки в мас­ках. Стан роділлі оцінюють за кольором шкіри, слизових оболо­нок, пульсу, АТ. Постійно контролюється характер пологової діяльності: частота, сила і тривалість потуг, стан нижнього сег­мента матки, висота стояння контракційного кільця.

Уважно стежать за станом плода, вислуховуючи його серце­биття після кожної потуги.

У період зганяння ведеться спостереження за станом зовніш­ніх статевих органів. Можливі набряки малих і великих статевих губ, поява кров'янистих виділень зі статевих шляхів тощо.

До приймання пологів слід приступати в момент урізування голівки — підготуватися до проведення акушерської допомоги в пологах. Акушерка перед прийманням пологів миє руки так, як для хірургічної операції за одним із затверджених способів, надя­гає стерильну маску, стерильний халат і рукавички. У процесі приймання пологів використовують тільки стерильний медичний інструментарій і матеріал.

Зовнішні статеві органи роділлі, промежину і внутрішню по­верхню стегон обробляють 1% розчином йодонату, ділянку відхід­ника закривають стерильною пелюшкою.

Після того як голівка вже урізалась і не ховається після закін­чення нападу потуг, надається акушерська допомога — захист промежини і обережне виведення плода зі статевих шляхів (мал. 1, а, б, в; мал. 2, а, б, в).

Захист промежини складається з 5 етапів.

І етап. Акушерка стає справа від роділлі. Долонею лівої кис­ті упирається в лобок, а дистальними фалангами пальців обе­режно надавлює на голівку плода, стримуючи її стрімкий рух і згинаючи її в бік промежини, запобігаючи передчасному розгинан­ню голівки, оскільки в зігнутому стані голівка прорізується най­меншим обводом (32 см), що проходить по малому косому розміру.

II етап. Одночасно правою рукою акушерка зменшує напру­ження тканин промежини. Для цього під час нападу потуг доло­ню кисті правої руки вона розміщує на промежині і підтримує її. Між потугами пальці лівої руки залишаються на голівці плода, а пальці правої руки зменшують розтягнення тканин у задньобокових відділах вульварного кільця, роблять "запозичення тканин" із сусідніх ділянок вульварного кільця, тобто бокові тканини пе­реміщують якомога більше назад, у бік промежини.

III етап. Виведення голівки плода зі статевої щілини між поту­гами. Як тільки народиться потилична частина голівки і ділянка підпотиличної ямки (точка фіксації) упреться в нижній край симфізу, роділлі забороняють тужитися (руки покласти на груди, дихати через рот), без участі потуг звільняють тім'яні горби: з них пальцями обережно знімають бокові краї вульварного кільця. Потім частину голівки, що народилася, обхоплюють всією лівою

рукою і обережно її розгинають, при цьому правою рукою з голівки знімають тканини промежини. Над промежиною спочат­ку з'являється чоло, потім обличчя і підборіддя.

Після народження голівки потрібно перевірити, чи нема обвиття пупкового канатика навколо шиї плода. Якщо воно є, то петлю пупкового канатика потрібно обережно натягнути і зняти із шиї через голівку або перерізати між двома затискачами. Далі необхідно відсмоктати вміст ротової частини глотки і носової ча­стини глотки стерильною грушею або електричним відсмоктувачем.

IV етап. Зменшення напруження тканин промежини під час звільнення плечового поясу, внутрішній поворот плічок і зовніш­ній поворот голівки. Звичайно голівка, що народилася, самостійно

повертається обличчям до правого чи лівого стегна матері (за­лежно від позиції). Якщо зовнішній поворот голівки затримуєть­ся потрібно запропонувати роділлі потужитися. Під час потуг плечі роблять внутрішній поворот, установлюючись у прямому розмірі виходу із таза. Вони промацуються через вульварне кіль­це. Після цього плечі звичайно народжуються. Прорізування пле­чиків потребує особливої уваги акушерки, оскільки значне роз­тягнення м'яких тканин промежини може призвести до її розри­ву. Акушерка бере голівку плода таким чином, щоб долоні рук лягли на ділянку вух. Кінці пальців не повинні торкатися шиї (небезпека стискування судин). Голівку обережно відтягують до­низу доти, доки переднє плечико не підійде під лонне сполу­чення.

V етап. Звільнення плечового поясу і народження тулуба. Звільнення заднього плечика: голівку захоплюють лівою рукою і відводять до симфізу; правою рукою обережно знімають тканини промежини із заднього плеча.

Після народження плечового поясу тулуб дитини обхоплюють обома руками, кінці пальців містяться в пахвинних ділянках. Ту­луб спрямовують вгору і без труднощів виводять із пологових шляхів.

Після народження голівки плода необхідно відсмоктати вміст ротової частини глотки і носової частини глотки стерильною грушею або катетером. Новонародженого покласти на підігрітий стерильний лоток нижче від рівня плаценти. Коли пульсація пупкового канатика зникне, новонародженого відділяють від ма­тері. Для цього на пупковий канатик накладають два затискачі Кохера — один на відстані 10 см від пупкового кільця, другий — на 2 см зовні від нього, а між ними пупковий канатик змащують 5% розчином йоду і перерізають (1-й етап оброблення пупково­го канатика).

Раннє перев'язування пупкового канатика (відразу після на­родження, не чекаючи зникнення його пульсації) потрібно про­водити при ізоімунній сенсибілізації, гострій інтранатальній гіпоксії плода, ознаках внутрішньоутробного інфікування.