
- •План лекції.
- •Науково – методичне обґрунтування теми:
- •Методи дослідження
- •Об’єктивне обстеження, загально клінічне
- •Діагностика ранніх строків вагітності.
- •Б іологічний метод визначення вагітності.
- •Обстеження у другій половині вагітності
- •Ультразвукове сканування
- •Сучасні методи діагностики стану плода
- •1. Неінвазивні методи
- •Синдром нижньої порожнистої вени.
- •2. Інвазивні методи
- •Мал. 3. Аміноскопія
- •Мал. 4. Аміноцентез
Ч
Ультразвукове сканування
етвертий прийом – цей прийом є доповненням третього прийому, він дає змогу визначити не тільки характер передлежачої частини, а й рівень її стояння щодо площини входу в малий таз. Методика його виконання полягає в тому, що той, хто виконує дослідження, стає обличчям до ніг вагітної, долоні обох рук розташовує на нижньому сегменті матки. Витягнутими пальцями, ковзаючи по передлеглій частині у напрямі до порожнини таза, визначають висоту її стояння. Голівка може бути притиснута до входу в малий таз, розташована малим або великим сегментом у вході в малий таз або не визначатися взагалі (голівка в малому тазі).Встановивши положення плода. визначають його стан вислуховуванням (аускультацією) серцевих тонів плода за допомогою акушерського стетоскопа. Серцебиття плода найкраще вислуховується з боку спинки, тобто при 1–й позиції зліва, при ІІ–й справа.
При обстеженні вагітної визначають передбачену масу плода. За допомогою сантиметрової стрічки визначають висоту стояння, дна матки та окружність живота на рівні пупка. Помножив ці дані, отримуймо передбачену масу плода.
Сучасні методи діагностики стану плода
1. Неінвазивні методи
Ультразвукове дослідження (УЗД). Вважається, що ультра звукове дослідження під час вагітності не має негативного впливу наплід. При неускладненому перебігу вагітності УЗД проводиться два рази: на 16–18 тижні і 26 тижні. Ультразвукове обстеження дає можливість перенатально діагностувати вади розвитку плода, патологію з боку центральної нервової системи (гідроцефалія, мікроцефалія, аненцефалія), серцево–легеневої системи (вроджені вади серця), шлунково–кишкового тракту, нирок, провести фетометрію (вимірюють біпарієтальний розмір голівки, довжину стегна, окружність живота, грудної клітки), реєструвати частоту серцевих скорочень та дихальних рухів, діагностувати багатопліддя, патологічний розвиток вагітності, визначити товщину, локалізацію, ступінь зрілості плаценти, встановити її передлежання або відшарування; кількість навколоплодових вод; під контролем ультразвуку проводяться такі інвазивні маніпуляції, як амніоцентез, біопсія ворсин хоріона, кордоцентез, внутрішньоутробна трансфузія, дренування кістозних утворів.
Функції медичної сестри:
1. Якщо дослідження проводиться при наповненому сечовому міхурі (в ранніх термінах вагітності), слід про це проінформувати жінку заздалегідь. В ургентних випадках сечовий міхур наповнюють через катетер розчином фурациліну.
Під час проведення дослідження медсестра фіксує в журналі дані, продиктовані лікарем, заповнює бланк із результатами дослідження і підклеює його в історію хвороби стаціонарної хворої або видає на руки амбулаторно направленій пацієнтці.
Після дослідження медсестра готує паперову серветку або рушник, щоб хвора могла витерти із шкіри живота залишки гелю, що використовувався.
Медсестра повинна пам'ятати, що у вагітних в пізніх термінах під час тривалого перебування в горизонтальному положенні можуть з'явитися ознаки «синдрому нижньої порожнистої вени». У випадку їх появи слід запропонувати жінці повернутися на бік і продовжувати дослідження в такому положенні хворої.
Синдром нижньої порожнистої вени.
У вагітних у пізніх термінах при тривалому перебуванні в горизонтальному положенні нижня порожниста вена стискається, серцебиття дитини від цього страждає (мал. 2).
Біофізичний профіль плода – це комплексна оцінка стану плода за п'ятьма перемінними величинами: кількістю навколо–плодових вод, руховою активністю плода, дихальними рухами, м'язовим тонусом, що визначається УЗД та нестресовим тестом.
Р
Мал. 2 . Кордоцентез
еєстрація біопотенціалів серця – електрокардіограма (ЕКГ) – дає можливість оцінити стан серцевої діяльності, що є одним з найважливіших показників життєдіяльності плода. Реєстрація звукових феноменів, що виникають у процесі серцевої діяльності – фонокардіографія (ФКГ) – проводиться при накладанні мікрофона в точку найкращого прослуховування серцебиття плода. Кардіотокографія – це синхронний запис серцебиття плода і скорочень матки. Проводиться за допомогою приладу кардіотокографа. Цей метод дає можливість оцінити характер серцевої діяльності плода, його рухову активність та. скоротливу здатність матки. Запис КТГ проводять 40–60 хв, що дає можливість уникнути помилок під час аналізу кардіотокограми.