5. Документи державного регулювання організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, їх удосконалення в умовах постійних змін. Ці функції виконує МФУ, яке затверджує національні положення (Стандарти), План рахунків бухгалтерського обліку та інші нормативні акти. Нормативні акти з питань бухгалтерського обліку і звітності, які використовуються державною статистикою МФУ погоджуються з Держкомстатом України.

До нормативних документів, потрібних для регулювання системи обліку та звітності, можна віднести:

• ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(від 16.07.99 р. №996 – ХІУ), «Про державну контрольно-ревізійну службу» (від 26 січня 93р.), «Про аудиторську діяльність» (від 22 квітня 93р.), «Про держану податкову службу в Україні» (від 4 грудня 90р.) тощо;

• Національні положення (стандарти) бух.обліку, розроблені на підставі міжнародних стандартів обліку (31 стандарт);

• План рахунків бух.обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом МФУ від 30.11.99р. №291) та Інструкцію про застосування плану рахунків (затверджено наказом МФУ від 30.11.99р. №291);

• Інші нормативно-правові акти (інструкції, положення, рекомендації, довідники і т.д.);

• Накази про облікову політику підприємства, Положення про бух.службу та додатки до них (робочий план рахунків, робочий альбом форм первинних документів, облікових регістрів, звітності; графіки документообігу та проведення інвентаризацій, методи оцінки активів тощо ), які розробляють на підприємствах.

Згідно з цими нормативними документами, господарські операції відображаються у бух.обліку методом їх суцільного і безперервного документування за допомогою первинних документів, які являють собою письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Вони повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинних носіях, застосовуються у бух.обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості. Таку доказовість надають первинним документам обов`язкові та додаткові реквізити.

До обов`язкових реквізитів належать: назва підприємства, установи, віл імені яких складений документ; назва документа (форми); дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники; посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Додаткові реквізити-це ідентифікаційний код підприємства з державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операції, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.