- •Курс лекцій Основи культурології
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •1.1 Культурологія як навчальна дисципліна, її філософський сенс
- •1.2 Сутність культури
- •1.3 Основні концептуальні парадигми культурології
- •1.4 Види, форми та функції культури
- •1.5 Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •Тема 2. Генеза культури
- •2.1 Генезис культури
- •2.2 Археологічна культура
- •2.3 Найдавніші релігійні уявлення
- •Тема 3. Співвідношення культури та цивілізації
- •3.1 Суть і визначення цивілізації
- •3.2 Специфічні й серединні культури. Етнічні та національні культури
- •3.3 Взаємозв’язок культури та цивілізації
- •3.4 Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу та Сходу
- •Тема 4. Техніка, культура та природа людини
- •4.1 Виникнення та сутність техніки
- •4.2 Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства
- •4.3 Взаємозв’язок техніки та культури
- •4.4 Завдання та способи захисту інформації
- •4.5 Інформаційна політика в Україні та у світі
- •Тема 5. Аполлонічна та діонісійська засади європейської культури
- •5.1 Античність та її місце в історії європейської культури
- •5.2 Аполлонічне та діонісійське начала в культурі
- •5.3 Аполлон – геній гармонії
- •5.4 Діоніс – серце світу
- •Тема 6. Кризові явища в культурі
- •6.1 Культурна криза
- •6.2 Історія розвитку культурних криз
- •6.3 Соціально-культурна ентропія
- •6.4 Культурний конфлікт
- •Тема 7. Культура. Субкультура. Контркультура
- •7.1 Культура як продукт суспільної практики
- •7.2 Поняття субкультури
- •7.3 Молодіжна субкультура
- •7.4 Контркультура
- •Тема 8. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
- •8.1 Фундаменталізм та традиціоналізм
- •8.2 Види релігійного фундаменталізму та їх роль у розвитку суспільства
- •8.3 Релігійний модернізм як протилежність релігійному фундаменталізму
- •8.4 Світський модернізм
- •Тема 9. Ідея рівноправності культур у сучасному світі
- •9.1 Ідея рівноправності культур
- •9.2 Національна самобутність народів
- •9.3 Динаміка культурних процесів
- •9.4 Методологічні засади розуміння національної культури
- •Тема 10. Поняття культурної ідентифікації
- •10.1 Поняття «ідентичність»
- •10.2 Національний характер
- •10.3 Свідомість і самосвідомість як феномен культури
3.2 Специфічні й серединні культури. Етнічні та національні культури
Кожна культура має свої особливості, які зберігаються в типологічно однорідному суспільстві. Ця специфічність означає особливість даної культури, її відмінність від усіх інших і виявляється по-різному. По-перше, як специфічна може виступати так звана «маргінальна культура», яку іноді називають периферійною, прикордонною, відмінною від тієї, що домінує в суспільстві (серединної) культури, від способу життя більшості людей. Така культура виникає, як правило, при відмові людей з якихось причин від традиційної (серединної) культури; зокрема, у зв'язку з різкою зміною способу, умов життя (з переїздом із села до міста, до іншої країни, іншого культурного середовища). Люди маргінальної культури мають труднощі з культурною ідентифікацією, не можуть чітко визначитися, хто вони, яка їх культура.
По-друге, специфічна культура може виступати як субкультура – особлива форма організації життя людей (соціальних груп), які прагнуть облаштувати всередині панівної, серединної культури своє власне, відносно автономне культурне існування.
По-третє, специфічна культура може виступати і як контркультура, якщо субкультурні цінності прагнуть проникнути в «ядро» серединної, домінуючої культури, замінити її фундаментальні цінності своїми – часто протилежними.
Етнічні і національні культури характеризують проблему культури і суспільства. Розгляд цих типів культури обумовлено змістом понять «етнос» і «нація», які часто ототожнюються, мають багато спільного.
Під етнічною розуміють культуру, в основі якої лежать цінності, що належать тій або іншій етнічній групі. Ознаками такої групи є спільність походження (аж до міфологічної), расові антропологічні особливості, мова, релігія, традиції і звичаї, фольклор, побут тощо. Але найголовнішим є відчуття етнічної ідентичності – загальної історії і культури, яка відрізняє «нас» від «них». Етнічною є культура, носії якої, перш за все, чітко усвідомлюють свою приналежність до своєї культури (причому, що дуже важливо, незалежно від місця проживання або від самоназви), мають особливий психічний склад, менталітет групового характеру.
На відміну від етнічної, національна культура, перш за все, характеризується єдністю території, державністю, спільністю економічного життя, тоді як ідентифікаційні ментальні ознаки йдуть на другий план. Національна культура втілюється в цінностях способу життя конкретної країни, яку розділяють етнічні групи.
Тому іноді говорять, що, з одного боку, етнічні культури формують національну в рамках держави, а з іншого – національна залишає свої відбитки на етнічних культурах. Якщо останні мають відгук культури міфу, то національні – культури Логоса, держави, політики, економіки.
Етнічні й національні культури утворюють органічну єдність, вони неможливі одна без одної. Задача культурної людини – бачити і поважати етнічні складові національної культури, з одного боку, а з іншого – не допускати розчинення національної культури в «загальносвітовій», заміни національних і етнічних культурних цінностей якимись «загальнолюдськими», оскільки останні так чи інакше присутні в будь-яких етнонаціональних культурах.