
- •Курс лекцій Основи культурології
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •1.1 Культурологія як навчальна дисципліна, її філософський сенс
- •1.2 Сутність культури
- •1.3 Основні концептуальні парадигми культурології
- •1.4 Види, форми та функції культури
- •1.5 Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •Тема 2. Генеза культури
- •2.1 Генезис культури
- •2.2 Археологічна культура
- •2.3 Найдавніші релігійні уявлення
- •Тема 3. Співвідношення культури та цивілізації
- •3.1 Суть і визначення цивілізації
- •3.2 Специфічні й серединні культури. Етнічні та національні культури
- •3.3 Взаємозв’язок культури та цивілізації
- •3.4 Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу та Сходу
- •Тема 4. Техніка, культура та природа людини
- •4.1 Виникнення та сутність техніки
- •4.2 Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства
- •4.3 Взаємозв’язок техніки та культури
- •4.4 Завдання та способи захисту інформації
- •4.5 Інформаційна політика в Україні та у світі
- •Тема 5. Аполлонічна та діонісійська засади європейської культури
- •5.1 Античність та її місце в історії європейської культури
- •5.2 Аполлонічне та діонісійське начала в культурі
- •5.3 Аполлон – геній гармонії
- •5.4 Діоніс – серце світу
- •Тема 6. Кризові явища в культурі
- •6.1 Культурна криза
- •6.2 Історія розвитку культурних криз
- •6.3 Соціально-культурна ентропія
- •6.4 Культурний конфлікт
- •Тема 7. Культура. Субкультура. Контркультура
- •7.1 Культура як продукт суспільної практики
- •7.2 Поняття субкультури
- •7.3 Молодіжна субкультура
- •7.4 Контркультура
- •Тема 8. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
- •8.1 Фундаменталізм та традиціоналізм
- •8.2 Види релігійного фундаменталізму та їх роль у розвитку суспільства
- •8.3 Релігійний модернізм як протилежність релігійному фундаменталізму
- •8.4 Світський модернізм
- •Тема 9. Ідея рівноправності культур у сучасному світі
- •9.1 Ідея рівноправності культур
- •9.2 Національна самобутність народів
- •9.3 Динаміка культурних процесів
- •9.4 Методологічні засади розуміння національної культури
- •Тема 10. Поняття культурної ідентифікації
- •10.1 Поняття «ідентичність»
- •10.2 Національний характер
- •10.3 Свідомість і самосвідомість як феномен культури
1.5 Види культурних норм та їх суспільне призначення
Будь-яке суспільство або окрема соціальна група повинні впорядковувати відносини у своєму середовищі, послабляти тенденції, які призводять до розладу і свавілля, усувати вплив стихійних настроїв. Суспільство також повинно погоджувати дії окремих осіб і груп, приводити їх у відповідність до спільних інтересів. Наведення порядку може бути досягнуто через насильство і примус, політичне, ідеологічне або психологічне маніпулювання суспільством. Однак, стійке і дійове саморегулювання соціальних відносин досягається також і через культурні норми. Вони забезпечують добровільну і свідому співпрацю людей, спираються на формалізовані мотиви і потреби, які відповідають поставленим цілям, стимулюють стабільні стосунки в колективі, що спираються на звичні очікування.
Норми культури в їх зовнішньому вираженні передбачають своєрідну символіку, визначену знакову систему, часом досить складну. Перетворення правил і норм культури на стабільний регулятор діяльності людини передбачає, що вони засвоюються людиною, стають її внутрішнім переконанням. Тобто норми культури – це певні зразки, правила поведінки або дії, які стали внутрішніми регуляторами людських дій.
Нормативний бік культури виявляється в таких формах як обряд, ритуал, етикет, канон, стандарт.
Обряд – це традиційна символічна дія, яка супроводжує важливі моменти життя людини і суспільства, покликана сприяти зміцненню соціальних зв'язків. Наприклад, емоційним і в той же час суспільно значущим є весільний обряд. Форми його в різних етнічних традиціях різноманітні, але спільна основа – освячення нового етапу в житті людини і побажання сімейного благополуччя – у всіх народів є незмінною. Символом такого благополуччя в різних етнічних традиціях є, наприклад, рис (Англія, США), пшеничне зерно або хміль (Україна, Естонія та ін.), коржик прісного хліба (азіатська народність).
Ритуал – це вид обряду, який становить форму складної символічної поведінки, що історично склалася; впорядковану систему дій, яка покликана підкреслити особливу цінність і значущість для людини певних соціальних відносин або процесів. Ритуал відіграє важливу роль в історії суспільства як традиційно вироблений метод соціального виховання. Усім відома детальність дипломатичних і урочистість військових ритуалів (привітання або прощання із прапором, прийняття присяги).
Етикет як норма культури являє собою встановлений порядок поведінки людини в рамках тієї або іншої соціальної групи. Поведінковий етикет останнім часом привертає все більшу увагу молоді, ділових кіл. У цьому інтересі простежується прагнення до краси і зручності у спілкуванні. Основна соціальна функція етикету – це закріплення внутрішньогрупових і міжгрупових культурних відмінностей (наприклад, придворний, діловий етикет).
Канон – зведення положень, які мають догматичний характер. Слово «канон» має декілька значень:
біблійний канон – сукупність книг Біблії, що визнаються церквою «богонатхненними» і застосовуються в богослужінні як «священне писання»;
церковний канон – правила в галузі догматики, культу, організації церкви, зведені християнською церквою в закон;
канон у мистецтві означає стійке правило художньої діяльності, художні принципи.
Стандарт як вид культурної норми широко використовується в науці, техніці, виробництві. Стандарт – це певний зразок (еталон), який приймається як вихідний для зіставлення з ним інших подібних об'єктів. Сучасне масове серійне виробництво продукції не може існувати без стандартизації, встановлення жорстких параметрів технології виробництва, обов'язкових параметрів якості продукції, яка випускається.
Норми культури мінливі. Вони піддаються тим же трансформаціям, яких зазнає суспільство. Разом з тим норми культури забезпечують надійність, передбачуваність і загальнозрозумілість поведінки.
Прийнято розрізняти норми загальнолюдські, національні, класові, групові, міжіндивідуальні. Вимоги, які випливають із цих різновидів норм, нерідко розходяться між собою.
Норми диференційовані за соціальними структурами, в різних соціальних групах вони можуть відрізнятися за своїм змістом. Норми підтримують дистанцію між класами, професійними групами, верствами, забезпечуючи механізм розподілу знань і типів діяльності та відповідно соціального статусу і привілеїв.
Норми відрізняються одна від одної ступенем обов'язковості. Стійкі норми зберігаються протягом багатьох поколінь, отримують етичне обґрунтування, нерідко освячуються авторитетом релігії і підтримуються законом. Часом норми зберігаються ще довгий час після того, як вони втратили свою ефективність, перетворившись на пусті ритуали, на застарілий стиль.
Таким чином, культурні норми – це норми, які підтримують стійкі принципи комунікації, взаємодії між індивідами і різними групами. Різке відхилення від прийнятих норм може розглядатися як ненормальна поведінка, якщо, звичайно, воно не отримає статус оригінальності або талановитості. Норми культури мають велике значення в житті кожної людини і суспільства.