
- •Курс лекцій Основи культурології
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •1.1 Культурологія як навчальна дисципліна, її філософський сенс
- •1.2 Сутність культури
- •1.3 Основні концептуальні парадигми культурології
- •1.4 Види, форми та функції культури
- •1.5 Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •Тема 2. Генеза культури
- •2.1 Генезис культури
- •2.2 Археологічна культура
- •2.3 Найдавніші релігійні уявлення
- •Тема 3. Співвідношення культури та цивілізації
- •3.1 Суть і визначення цивілізації
- •3.2 Специфічні й серединні культури. Етнічні та національні культури
- •3.3 Взаємозв’язок культури та цивілізації
- •3.4 Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу та Сходу
- •Тема 4. Техніка, культура та природа людини
- •4.1 Виникнення та сутність техніки
- •4.2 Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства
- •4.3 Взаємозв’язок техніки та культури
- •4.4 Завдання та способи захисту інформації
- •4.5 Інформаційна політика в Україні та у світі
- •Тема 5. Аполлонічна та діонісійська засади європейської культури
- •5.1 Античність та її місце в історії європейської культури
- •5.2 Аполлонічне та діонісійське начала в культурі
- •5.3 Аполлон – геній гармонії
- •5.4 Діоніс – серце світу
- •Тема 6. Кризові явища в культурі
- •6.1 Культурна криза
- •6.2 Історія розвитку культурних криз
- •6.3 Соціально-культурна ентропія
- •6.4 Культурний конфлікт
- •Тема 7. Культура. Субкультура. Контркультура
- •7.1 Культура як продукт суспільної практики
- •7.2 Поняття субкультури
- •7.3 Молодіжна субкультура
- •7.4 Контркультура
- •Тема 8. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
- •8.1 Фундаменталізм та традиціоналізм
- •8.2 Види релігійного фундаменталізму та їх роль у розвитку суспільства
- •8.3 Релігійний модернізм як протилежність релігійному фундаменталізму
- •8.4 Світський модернізм
- •Тема 9. Ідея рівноправності культур у сучасному світі
- •9.1 Ідея рівноправності культур
- •9.2 Національна самобутність народів
- •9.3 Динаміка культурних процесів
- •9.4 Методологічні засади розуміння національної культури
- •Тема 10. Поняття культурної ідентифікації
- •10.1 Поняття «ідентичність»
- •10.2 Національний характер
- •10.3 Свідомість і самосвідомість як феномен культури
6.3 Соціально-культурна ентропія
Ентропія – це процес зниження рівня системно-ієрархічної структурованості, складності та поліфункціональності культурного комплексу суспільства в цілому або окремих підсистем цього комплексу, тобто повна або часткова деградація даної локальної культури як системи. Незважаючи на те, що будь-яка локальна культура включає і певний пласт зовнішньо-системних явищ («маргінальних полів» та інших феноменів), її соціально-інтегрувальне ядро є порівняно жорсткою структурованою та ієрархічною системою ціннісних орієнтацій, форм та норм соціальної організації та регуляції, мов та канонів соціокультурної комунікації, комплексів культурних інститутів, ідеології, моралі, церемоніальних та ритуальних форм поведінки, механізмів соціалізації та інкультурації особи, нормативних параметрів її соціальної та культурної адекватності суспільства. Частина елементів цього комплексу складається конвенціально, на основі практичного досвіду соціального життя людей та передається від покоління до покоління через традиції. Інша частина формується та регулюється за допомогою різних соціокультурних інститутів, але працюють вони як єдина, дуже складна, поліфункціональна та полісемантична система.
Соціально-культурна ентропія є порушенням функціональної цілісності та збалансованості цієї системи, її, так би мовити, дисфункцією, яка спричиняє зниження можливості ефективного регулювання соціального життя людей. У цьому соціально-культурна ентропія пов'язана, в першу чергу, з процесами маргіналізації населення, які збільшуються, з виходом якнайбільшої кількості людей із зони ефективної регуляції їх свідомості та поведінки за допомогою засобів домінантної в даному суспільстві культурної системи і, насамперед, з боку комплексу його культурних інститутів, падінням ефективності процедур соціалізації та інкультуризації особи, членів суспільства засобами виховання, освіти, церкви, панівної ідеології та пропаганди, деградації підсистеми ціннісних орієнтацій, традиції, моралі тощо; падінням престижності легітимних форм досягнення бажаного соціального статусу та доступу до соціальних благ при одночасному зростанні популярності протизаконних та кримінальних методів вирішення цих проблем.
Зона дій, що склалися історично та закріпилися в культурній традиції соціально прийнятної моралі та поведінки людей, поступово скорочується, так само як і процент населення, який контролюється та регулюється з боку впливу «маргінальних полів» культури, де управління формами життєдіяльності людей здійснюється з боку локальних та «маргінальних квазісистем» (на зразок «бандитського закону», «хіпової тусовки», сект тощо), що і складає соціально-культурну ентропію.
Причини виникнення соціально-культурної ентропії пов'язані з різними змінами природних або історичних умов існування суспільства (революція, повстання, бунт, різні зміни в загальній основі соціальної організації, нормах соціального споживання, деградація існуючих та своєчасно не модернізованих інститутів соціального управління тощо; наприклад, криза Римської імперії в IV–V ст., українська національна революція 1917-1920 рр., «перебудова» XX ст.).
Історичні наслідки ентропії можуть бути різні: від фактичної дезінтеграції соціуму, який утратив цілісність, до консолідації та мобілізації його культурної системи (наприклад, загибель Західної Римської імперії в V ст.), до поступового відновлення регулятивної ефективності попередньої системи в її більш-менш традиційній формі (наприклад, відродження Запорізької Січі після монголо-татарських нашесть у XIV ст.) або формування нової системи, заснованої на нових консолідованих цінностях (наприклад, відродження Східної Римсько-Візантійської імперії на християнських, ідеологічних та феодальних соціально-економічних основах або утворення СРСР після революції та громадянської війни на засадах комуністичної ідеології та соціалістичної форми господарювання).
Проте, ентропія у всіх випадках є серйозним випробуванням суспільства на стійкість та міцність його соціокультурної системи як універсального механізму соціальної інтеграції та регуляції.