
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність молока.
- •2. Гігієнічні вимоги до якості борошна.
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність м’яса.
- •2. Органолептичні дослідження риби
- •1. Хімічний склад і біологічна цінність борошна.
- •2. Визначення якості молока по органолептичним, фізичним та хімічним показникам.
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Гельмінтози, пов’язані з вживанням не якісного м’яса.
- •1. Значення м’яса в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Органолептичні властивості борошна і методи їх дослідження.
- •1. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників.
- •2. Мікробні та грибкові пошкодження хліба, санітарно – гігієнічна оцінка не якісного хліба.
- •1. Гігієнічне значення в харчуванні людини риби та рибних продуктів.
- •2. Захворювання, пов’язані з використанням в їжу не якісного молока.
- •1. Хімічний склад і біологічна цінність хліба.
- •2. Методи органолептичного дослідження м’яса.
- •1. Епідемічне значення м’яса (захворювання людини пов’язані з вживанням не якісного м’яса та м’ясних виробів).
- •2. Органолептичні та фізико – хімічні властивості хліба, методика їх визначення.
- •1. Харчові отруєння, пов’язані з споживанням не якісного борошна (аліментарно – токсична алейкія, фузаріоз, ерготизм), їх профілактика.
- •2. Лабораторні дослідження риби.
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність молока.
- •2. Гігієнічні вимоги до якості борошна.
- •1. Гігієнічне значення в харчуванні людини риби та рибних продуктів.
- •2. Захворювання, пов’язані з використанням в їжу не якісного молока.
- •1. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників.
- •2. Мікробні та грибкові пошкодження хліба , санітарно – гігієнічна оцінка не якісного хліба.
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Гельмінтози, пов’язані з вживанням не якісного м’яса.
- •1. Харчові отруєння, пов’язані з споживанням не якісного борошна (аліментарно – токсична алейкія, фузаріоз, ерготизм), їх профілактика.
- •2. Лабораторні дослідження риби
- •1. Чим пояснюються високі біохімічні властивості м'ясного бульйону, що дозволяє використовувати його в лікувальному харчуванні:
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників вариант № 1а
- •1. Химический состав и биологическая ценность молока.
- •2. Гигиенические требования к качеству муки вариант № 2а
- •1. Химический состав и биологическая ценность мяса.
- •2. Органолептические исследования рыбы вариант №3а
- •1. Химический состав и биологическая ценность муки.
- •2. Определение качества молока по органолептическим, физическим и химическим показателям. Вариант № 4а
- •1. Значение молока в питании здорового и больного человека.
- •2. Гельминтозы связаны с употреблением не качественного мяса.
1. Харчові отруєння, пов’язані з споживанням не якісного борошна (аліментарно – токсична алейкія, фузаріоз, ерготизм), їх профілактика.
2. Лабораторні дослідження риби
ВАРІАНТ № 16.
1. Чим пояснюються високі біохімічні властивості м'ясного бульйону, що дозволяє використовувати його в лікувальному харчуванні:
А - оскільки бульйон має дуже високу калорійність і засвоюваність;
B - оскільки екстрактні речовини, що містяться в бульйоні, збуджують шлункову секрецію, тим самим, підвищуючи апетит, який, як правило, понижений у хворих;
C - оскільки бульйон концентрує в собі мінеральні речовини (корисні макро- і мікроелементи), вітаміни (групи В і С), які краще засвоюються, чим при вживанні порційного м'яса;
D - оскільки в бульйоні концентрується корисний тваринний вуглевод - глікоген, що забезпечує високу енергетичну цінність цього продукту;
Е - оскільки бульйон концентрує в собі жири м'яса, які знаходяться в емульгованому стані, які легко всмоктуються, незалежно від стану жовчної секреції.
2. Досліджений пшеничний формовий хліб. Органолептичні показники: форма правильна, поверхня гладка, без тріщин, м'якиш еластичний, від кірки не відстає, без сторонніх включень, смак і запах - специфічні; кислотність 4°, пористість 58%. Гігієнічна оцінка:
А - хліб має низьку кислотність;
B - хліб за всіма показниками відповідає гігієнічним вимогам;
C - хліб має низьку пористість;
D - хліб має підвищену пористість;
Е - хліб має підвищену кислотність.
3. Клейковина муки- це:
А - вуглевод, що забезпечує смакові властивості хліба;
B - клітковина, що стимулює моторику ШКТ;
C - білкова речовина, що забезпечує еластичність і пружність тесту;
D - вуглевод, що забезпечує високу ступінь засвоюваності хліба;
Е - білкова речовина, що забезпечує високу засвоюваність хліба.
4. Білки м'яса є корисними (у біологічному відношенні), ніж білки хліба, так як:
А - вони містять екстрактні речовини, яких немає в муці і хлібо-булочних виробах;
B - вони мають високу ступінь засвоюваності;
C - вони тваринного походження, а значить, містять повний набір незамінних амінокислот;
D - вони сприяють виробленню пасивного імунітету (містять гамма-глобуліни), на відміну від білків муки і хліба;
Е - для їх засвоєння не вимагається «зусиль» з боку ферментної системи, на відміну від білків хліба і муки.
5. У чому полягає біохімічне єство дозрівання м'яса:
А - при витримці на холоді (1-2 діб) сполучна тканина м'яса зазнає зміни, які сприяють її практично повному засвоєнню;
B - під впливом ферментів відбувається емульгування жиру і глибока пептонізація білків, що приводить до швидкого їх засвоєння;
C - ферменти м'яса протягом 1-2 діб стимулюють накопичення екстрактних речовин (азотисті, безазотисті, в т.ч. молочна кислота), які розпушують сполучну тканину;
D - протягом тижня м'ясо, витримане на холоді, дозріває; всі його хімічні компоненти частково розщеплюються, що робить його більш засвоєним;
Е - при витримці протягом 1-3 діб в холодильнику білки, жири і сполучна тканина м'яса повністю розщеплюються