
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність молока.
- •2. Гігієнічні вимоги до якості борошна.
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність м’яса.
- •2. Органолептичні дослідження риби
- •1. Хімічний склад і біологічна цінність борошна.
- •2. Визначення якості молока по органолептичним, фізичним та хімічним показникам.
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Гельмінтози, пов’язані з вживанням не якісного м’яса.
- •1. Значення м’яса в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Органолептичні властивості борошна і методи їх дослідження.
- •1. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників.
- •2. Мікробні та грибкові пошкодження хліба, санітарно – гігієнічна оцінка не якісного хліба.
- •1. Гігієнічне значення в харчуванні людини риби та рибних продуктів.
- •2. Захворювання, пов’язані з використанням в їжу не якісного молока.
- •1. Хімічний склад і біологічна цінність хліба.
- •2. Методи органолептичного дослідження м’яса.
- •1. Епідемічне значення м’яса (захворювання людини пов’язані з вживанням не якісного м’яса та м’ясних виробів).
- •2. Органолептичні та фізико – хімічні властивості хліба, методика їх визначення.
- •1. Харчові отруєння, пов’язані з споживанням не якісного борошна (аліментарно – токсична алейкія, фузаріоз, ерготизм), їх профілактика.
- •2. Лабораторні дослідження риби.
- •1. Хімічний склад та біологічна цінність молока.
- •2. Гігієнічні вимоги до якості борошна.
- •1. Гігієнічне значення в харчуванні людини риби та рибних продуктів.
- •2. Захворювання, пов’язані з використанням в їжу не якісного молока.
- •1. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників.
- •2. Мікробні та грибкові пошкодження хліба , санітарно – гігієнічна оцінка не якісного хліба.
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Гельмінтози, пов’язані з вживанням не якісного м’яса.
- •1. Харчові отруєння, пов’язані з споживанням не якісного борошна (аліментарно – токсична алейкія, фузаріоз, ерготизм), їх профілактика.
- •2. Лабораторні дослідження риби
- •1. Чим пояснюються високі біохімічні властивості м'ясного бульйону, що дозволяє використовувати його в лікувальному харчуванні:
- •1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
- •2. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників вариант № 1а
- •1. Химический состав и биологическая ценность молока.
- •2. Гигиенические требования к качеству муки вариант № 2а
- •1. Химический состав и биологическая ценность мяса.
- •2. Органолептические исследования рыбы вариант №3а
- •1. Химический состав и биологическая ценность муки.
- •2. Определение качества молока по органолептическим, физическим и химическим показателям. Вариант № 4а
- •1. Значение молока в питании здорового и больного человека.
- •2. Гельминтозы связаны с употреблением не качественного мяса.
1. Оцінка борошна по вмісту в ньому домішок та амбарних шкідників.
2. Мікробні та грибкові пошкодження хліба , санітарно – гігієнічна оцінка не якісного хліба.
ВАРІАНТ № 14.
1. З якою метою проводяться хімічні проби при дослідженні м'яса:
А - з метою виявлення процесів неглибокого розпаду білків, що свідчать про процеси дозрівання м'яса (проба Андрієвського);
B - з метою виявлення продуктів глибокого розпаду білків, що свідчать про псування м'яса (проба з сірчанокислою міддю);
C - з метою виявлення неглибокого розпаду білків, що свідчать про процеси дозрівання (проба з розчином Несслера);
D - з метою характеристики ступеню свіжості м'яса по характеру отримання фільтрату і бульйону (проба з сірчанокислою міддю і на аміак);
Е - з метою визначення настання процесів дозрівання м'яса.
2. Джерелом яких захворювань можуть бути м'ясо і м'ясні продукти:
А - трихоцефальозу;
B - ентеробіозу;
C - зоонозних інфекцій;
D - мікотоксикозів;
Е - аскаридозу.
3. Складовою частиною лактоденсиметра є термометр. З якою метою одночасно з визначенням питомої ваги молока визначається його температура?
А - для розрахунку сухого залишку необхідно знати не лише питому вагу молока, але і його температуру;
B - величина температури молока використовується для перекладу величини питомої ваги в градуси лактоденсиметра;
C - знаючи температуру молока, можна передбачити час його скисання;
D - Гостом нормується не лише питома вага молока, але і його температура;
Е - згідно Госту величина питомої ваги при даній температурі за допомогою спеціальної таблиці наводиться до 20°С.
4. Які властивості молока дозволяють віднести його до основних продуктів харчування?
А - висока ступінь насичуваності;
B - висока біологічна цінність;
C - дуже висока калорійність;
D - абсолютне неприїдання;
Е - високий вміст вітаміну С.
5. Яким чином людина заражається теніїдозом (стрічковими гельмінтами). Етіологія захворювання:
А - при вживанні недостатньо провареного (просмаженого) м'яса, ураженого фінами - личинками стрічкових глистів;
B - при вживанні м'яса, ураженого фінами (яйцями) стрічкових глистів;
C - при вживанні фінозного м'яса - ураженого фінами (так називається бичачий або свинячий солітери, коли вони паразитують в організмі тварин);
D - при вживанні м'ясних ковбас в натуральній оболонці (кишках), які погано оброблені і містять фіни (личинки) стрічкових глистів;
Е - при вживанні лише свинячого м'яса (сала), яке містить фіни (яйця) свинячого солітера.
1. Значення молока в харчуванні здорової та хворої людини.
2. Гельмінтози, пов’язані з вживанням не якісного м’яса.
Гельмінтологічне дослідження, профілактика.
ВАРІАНТ № 15.
1. Правила реалізації фінозного м'яса:
А - якщо хоч би в одному з 24-х зрізів з різних частин туші виявляється фінна - м'ясо підлягає знищенню;
B - якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляють більш 3-х фінн - м'ясо підлягає знищенню;
C - якщо на 40 см2 м'ясної поверхні виявляють до 3-х фінн - м'ясо умовно придатне (реалізація після охолоджування до 0ºС і витримки протягом доби);
D - якщо в 24-х зрізах з різних частин туші виявляють до 3-х фінн - м'ясо реалізується без обмежень;
Е - якщо на 40 см2 поверхні м'яса виявляється більш 3-х фінн - туша підлягає технічній утилізації.
2. Основна властивість жиру молока, що визначає його високу біологічну цінність:
А - нормалізує шлункову секрецію (профілактика гастритів і виразкової хвороби);
B - здатний перешкоджати виникненню запальних процесів ШКТ;
C - містить насичені жирні кислоти, що оптимізують обмін речовин;
D - містить ПНЖК, що грають велику роль в оптимізації адаптаційних процесів;
Е - є коштовним джерелом вітамінів групи В і аскорбінової кислоти.
3. Основні властивості жирів м'яса:
А - містять дуже великі кількості вітамінів (жиророзчинних): Д, Е;
B - є тугоплавкими, з високою температурою плавлення;
C - є основним джерелом такої поліненасиченної жирної кислоти, як арахідонова (особливо свинячий жир);
D - є біологічно активнішими, ніж рослинні;
Е - складаються в основному з ненасичених жирних кислот.
4. Біохімічна суть дозрівання м'яса:
А - витримка протягом 1-3 діб м'яса в холодильнику приводить до повного розщеплювання білків, жирів і сполучної тканини, що покращує його засвоєння;
B - при охолоджуванні м'яса протягом тижня, всі його хімічні компоненти частково розщеплюються, що покращує його засвоєння;
C - під впливом ферментів відбувається емульгування жиру і глибока пептонізація білків, що покращує засвоєння м'яса;
D - протягом 1-2 діб ферменти м'яса сприяють розщеплюванню глікогену м'язів до молочної кислоти, з фосфорних сполук звільняється фосфорна к-та (кисла реакція середовища), що перешкоджає розвитку мікробів в м'ясі;
Е - в перебігу тижня перебування на холоді всі хімічні компоненты м'яса частково розщеплюються, м'ясо швидше і повніше засвоюється; консистенція його стає м'якою, що покращує пережовування, а значить, і засвоєння.
5. Кількість білка (в середньому), що входить до складу м'яса (%):
А - 3,0 -27,0;
B - 13,0 - 18,0;
C - до 12;
D - до 40;
Е - 25,0 - 30,0.