
- •1. Поняття і визначення кримінології як науки
- •2. Предмет кримінологічної науки
- •3. Місце кримінології в системі правових наук. Зв’язок з іншими науками
- •4. Система кримінологічної дисципліни
- •5. Розвиток кримінології в Україні в радянський період, її основні досягнення
- •8) Кількісно якісні показники злочинності
- •9)Рівень злочинності
- •16. Поняття та умови вчинення конкретного злочину
- •17.Поняття і роль несприятливої криміногенної ситуації
- •18. Поняття особи злочинця
- •19. Структура особи злочинця.
- •20. Співвідношення соціального та біологічного структурі особи злочинця.
- •36. Статистичні методи збору і аналізу кримінологічної інформації
- •37. Загальне і вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, відбору вибіркової сукупності.
- •38. Конкретно-соціологічні методи збору кримінологічної інформації, їх загальна характеристика.
- •39. Анкетний метод збору інформації у кримінологічних дослідженнях
- •40. Інтерв’ю як метод кримінологічних досліджень.
- •40) Інтерв’ювання як метод кримінологічних досліджень
- •41) Кримінологічне спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •42) Вивчення документів як метод одержання кримінологічної інформації
- •43) Експеримент як метод кримінологічного дослідження
- •44) Експертні оцінки як метод одержання кримінологічної інформації
- •45) Психологічні методи збору кримінологічної інформації, їх заг. Характеристика
36. Статистичні методи збору і аналізу кримінологічної інформації
Статистичні методи збору: масового спостереження (Етапи статист збору і аналізу: Підгот част (вивч проблеми дослідження, розробку його напрямків, матеріально-технічного забезп дослідження.) 1 етап (збір перв матеріалу через реєстрацію фактів або опитування респондентів.) 2 етап ( зібрані дані підляг систематиз та групуванню: від характер. окремих елементів переходять до узаг. показників у формі абсолютних, відносних або середніх величин.))
Статист методи аналізу: аналіз узагальнених показників.(Метод узагальнюючих показників - перетвор абсолютних величин у узагальнюючі показники (середні та відносні величини), що характеризують одним числом найбільш типові сторони явищ, що вивчаються. Наприклад, коефіцієнти злочинності, тобто кількість злочинів на 10 або 100 тис. осіб. Ці коефіцієнти дозволяють порівняти злочинність на певних територіях з різною чисельністю населення.)
Вони дають можливість дослідити велику кількість злочинів і за допомогою отриманих статистичних показників встановити закономірності та взаємозалежності їхнього розвитку, зробити узагальнення, перейти від випадкового й одиничного до стійкого, масового, закономірного, побачити якісні ознаки досліджуваного явища.
37. Загальне і вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, відбору вибіркової сукупності.
кримінологічні дослідження дають змогу на основі комплексного вивчення стану злочинності розробити та втілити в правоохоронну практику ефективні заходи запобіжної діяльності. За системою вибору одиниць сукупності розрізн. дослідження: Загальні - охоплюють вивчення всіх одиниць ген. сукупн.;монографічні - спрямовані на поглиблене вивчення одного виду злочинності чи явища, що пов'язане зі злочинністю;вибіркові — вивчають певну частину ген. Сукупн. (використовуються для економії сил і засобів, вибірка робиться за допомогою спеціальних методів).
За обсягом кримінологічне дослідження може бути: суцільним, коли досліджується весь масив, так званої,генеральної сукупності, чи вибірковим, коли дослідження охоплює тільки певну частину генеральної сукупності.
Умови вибірки: Вибірка з великої генеральної сукупності; вибірка не повинна бути тенденційною, залежною від волевиявлення і нахилів дослідника;обсяг вибіркової сукупності повинен забезпечити її представницький характер (репрезентативність).Обсяг вибірки визначають за спеціальною формулою; він залежить від частки ознаки, що вивчається у генеральній сукупності, й заданої помилки репрезентативності. Застосовують чотири основні способи відбору вибірки: випадковий, ступеневий, типовий і серійний. Вибірковий метод фактично завжди використовують при опитуванні громадян, працівників правоохоронних органів, засуджених, злочинців, а також при вивченні кримінальних справ з метою отримання необхідної інформації з проблем злочинності, оскільки практично неможливо опитати або вивчити великі групи осіб або вивчити значну кількість кримінальних справ.