35. Публічні господарські зобов’язання.

Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання є різновидом майново-господарських зобов’язань, оскільки виникають при здійсненні господарської діяльності. Вони мають місце у тих сферах господарювання, де їх наявність обумовлена об’єктивними технологічними особливостями виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. До такої діяльності відноситься енергопостачання, газопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, надання послуг зв’язку тощо.

Особливістю публічного зобов’язання є те, що його сторона — суб’єкт господарювання, зобов’язана виконувати роботу, надавати послуги або продавати товари і не має права безпідставно відмовитися від участі у такому зобов’язанні. У разі безпідставного ухилення від виконання публічного зобов’язання такий суб’єкт господарювання повинен відшкодувати іншій стороні завдані збитки у загальному порядку відповідно до цивільного законодавства. Також суб’єкт публічного зобов’язання не має права надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.

Правила, обов’язкові для сторін публічного зобов’язання, встановлюються відповідними постановами КМУ.

41. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.

Глава 8 Господарського кодексу України встановлює правовий статус державних та комунальних унітарних підприємств.Згідно зі ст.73 ГК державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова “державне підприємство”.Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства. Державне унітарне підприємство є юридичною особою і тому йому властиві всі ознаки юридичної особи. Разом з тим, воно має певні особливості, що відрізняють його від інших підприємств. Державне унітарне підприємство створюється і діє на основі тільки однієї форми власності — державної.Суцільна державна основа, на якій здійснюється діяльність державного підприємства, обумовлює унітарну (єдину) природу цієї юридичної особи. Державне унітарне підприємство функціонує на базі державного майна, що закріплюється за державним підприємством на праві господарського відання або оперативного управління. Майно, закріплене власником за унітарним підприємством, складає його статутний фонд. Його розмір, джерела і порядок створення передбачені в установчому документі — статуті. Типовий статут державного підприємства затверджений Мінекономіки, Мінпраці, Мінфіном і Фондом державного майна України 22-28.04.1993 р.4.8 ст.73 ГК називає два види державних унітарних підприємств — комерційні та казенні. Відмінність між ними у тому, що державні комерційні підприємства володіють, користуються і розпоряджаються майном на основі права господарського відання, а казенні підприємства — на основі права оперативного управління.